Читати книгу - "Сильмариліон"

— катер), це значення проступає у словах Кірдан, Тар-Кір’ятан, а ще, без сумніву, в імені Ісілдурового сина Кіриона.

корон «курган» — як у Короллайре (його також називали Корон-Ойолайре, останнє слово означає «Вічне літо», пор.: Ойолоссе); пор.: Керін-Амрот — великий курган у Лотлоріені.

ку «лук» — як Куталіон, Дор-Куартол, Лаер Ку Белеґ.

куівіе «пробудження» — як у Куівіенен (синдарською — Нен-Ехві). Інші похідні того самого кореня Дор-Фірн-і-Гуінар, коіре — першопочаток весни, синдарською — ехвір, «Володар Перстенів», «Додаток D»; коімас — «хліб життя», квенійська форма синдарського лембас.

кул- «золотисто-червоний» — як у Кулуріен.

куру «вправність» — як у Куруфін(ве), Курунір.

лад «рівнина», «долина» — як у Даґорлад, Гімлад; імлад — вузька долина зі стрімкими схилами в Імладрісі (пор.: Імлад-Морґул в Ефель-Дуаті).

лауре «золото» (про світло та колір, а не про метал) — як у Лаурелін; синдарські форми — у Ґлорезель, Ґлорфіндел, Лоеґ-Нінґлорон, Лоріндол, Ратлоріель.

лах «стрибуче полум’я» — як у Даґор-Браґоллах і, можливо, Анґлахел (меч, що його викував Еол із метеоритного заліза).

лін (1) «ставок», «озеро» — як у Лінаевен (у слові є також складник аев (айве мовою квенья) — «маленька пташка»), Тейґлін; пор.: аелін.

лін- (2) цей корінь, що має значення «співати, лунати як музичний звук», трапляється в Айнуліндале, Лауреліна, ліндари, Ліндон, Еред-Ліндон, ломелінди.

літ «попіл» — як в Анфауґліт, Дор-ну-Фауґліт; також в Еред-Літуі — Попелясті Гори, які утворювали північний кордон Мордору, та Літлад — «Рівнина Праху» біля підніжжя Еред-Літуі.

лок- «згин», «петля» — як в урулокі (мовою квенья (г)локе — «змія», «змій», луґ — синдарською).

лом «луна» — як у Дор-ломін, Еред-Ломін; із ним же пов’язані Ламмот, Лантір-Ламат.

ломе «присмерк» — як у Ломіон, ломелінди; див.: ду.

лонде «закрита гавань» — як в Алквалонде; синдарська форма — лонд (лонн) — як у Мітлонд.

лос «сніг» — як в Ойолоссе (мовою квенья ойо — «завжди» та лоссе — «сніжний», «сніжно-білий»); синдарське лосс наявне в Амон-Уілос і Аеґлос.

лот «квітка» — як у Лотлоріен, Німлот; квенійське лоте присутнє в Нінквелоте, Вінґілоте.

луін «синій» — як в Еред-Луін, Геллуін, Луініл, Міндоллуін.

маеґ «гострий, пронизливий» (мовою квенья — майка) — як у Маеґлін.

мал- «золото» — як у Малдуін, Маліналда; також у маллорн і в Кормалленське Поле, що означає «золоте коло», назване так через кулумалда — дерева, які росли там (див.: кул-).

ман- «добрий, благословенний, незіпсований» — як в Аман, Манве; похідні від Аман бачимо в Аманділ, Араман, уманьяри.

мел- «любов» — як у Меліан (від Мельянна — «дорогий дарунок»); цю основу бачимо також у синдарському слові меллон — «друг» — у написі на Західній брамі Морії.

мен «шлях» — як у Нумен, Г'ярмен, Ромен, Формен.

менел «небеса» — яку Менелділ, Менелмакар, Менелтарма.

мерет «свято» — як у Мерет-Адертад; також у Меретронд (Бенкетна Зала в Мінас-Тіріті).

мінас «вежа» — як в Аннумінас, Мінас-Анор, Мінас-Тіріт тощо. Та сама основа трапляється в інших словах на позначення виокремлених, рельєфних об’єктів, наприклад, Міндоллуін, Міндон; імовірно, спорідненим словом є квенійське мінья — «перший» (пор.: Тар-Міньятур — ймення Елроса як першого Короля Нуменору).

мір «коштовність» (міре мовою квенья) — як в Елемміре, ґваіт-і-мірдайн, Міріель, Науґламір, Тар-Атанамір.

міт «сірий» — як у Мітлонд, Мітрандір, Мітрім; також у Мітейтель — ріка Сиводжерельна в Еріадорі.

мор «темний» — як у Мордор, Морґот, Морія, моріквенди, Мормеґіл, Морвен та ін.

мот «присмерк» — як у Нан-Елмот.

нан(д) «долина» — яку Нан-Дунґортеб, Нан-Елмот, Нан-Татрен.

нар «вогонь» — як у Нарсіл, Нар’я; наявне також у початкових формах Аеґнор (Айканаро — «Разюче Полум’я» або «Нещадний Вогонь») і Феанор (Феанаро — «Дух Вогню»). Синдарським відповідником був наур — як у Саммат-Наур — «Огненні Покої» в Ородруіні. Від того самого стародавнього кореня (а)нар походить назва Сонця: квенійською — Анар (також в Анаріон), синдарською — Анор (пор.: Мінас-Анор, Аноріен).

науґ «гном» — як у науґріми; див. також: Ноґрод у статті ґрот. Пов’язане з ним синдарське слово «гном» — ноґот, множина — ноеґит (ноеґит-нібін — «дрібногноми») та ноґотріми.

-(н)діл дуже поширене закінчення власних назв осіб: Аманділ, Еаренділ (скорочена форма — Еарніл), Еленділ, Марділ та ін.; йдеться про «відданість», «безкорисливу любов» (див.: Марділ у статті бар).

-(н)дур у іменах, як-от Еарендур (скорочена форма — Еарнур), уподібнюється за значенням до -(н)діл.

нелдор «бук» — як у Нелдорет; але у вузькому значенні слова це, здається, була назва Гірілорна — великого бука з трьома стовбурами (нелде— «три» — й орн).

нен «вода», вживалося щодо ставків, озер і невеликих річок, як у Нен-Ґіріт, Неннінґ, Ненуіал, Ненья; Куівіенен, Уінен; також у багатьох іменах у «Володарі Перстенів»: Нен-Гітоель, Бруінен, Емин-Арнен, Нурнен. Нін — «мокрий» — як у Лоеґ-Нінґлорон; також у Ніндалф.

нім «білий» (від давнішого німф, німп) — як у Німбретіл, Німлот, Німфелос, ніфреділ (ніфред — «блідість»), Барад-Німрас, Еред- Німрайс. Квенійським відповідником було нінкве; таким чином, Нінквелоте = Німлот. Пор. також: Танікветіл.

орн «дерево» — як у Келеборн, Гірілорн; пор.: Фанґорн — «Деревобородий» — і маллорн — форма множини від меллирн — дерева Лотлоріену.

ород «гора» — як в Ородруін, Танґородрім; Орокарни, Оромет. Форма множини — еред — як в Еред-Енґрін, Еред-Ліндон тощо.

ос(т) «фортеця» — як в Анґреност, Белеґост, Форменос, Форност, Мандос, Нарґотронд (від Нароґ-ост-ронд), Ос(т)ґіліат, Ост-ін-Езіл.

палан (мовою квенья) «з краю в край» — як у палантіри, Тар-Палантір.

пел- «рухатися по колу», «оточувати» — як у Пеларґір, Пелори й у Пеленнор — «огороджена земля» в Мінас-Тіріті; також в Ефель-Брандір, Ефель-Дуат (ефель — від ет-пел — «зовнішня огорожа»).

рам «стіна» (рамба мовою квенья) — як в Андрам, Рамдал; також у Раммас-Ехор — стіна довкола Пеленнорських Полів поблизу Мінас-Тіріта.

ран- «блукати, бурлакувати» — як у Рана (Місяць), Мітрандір, Аерандір; також у назві ріки Ґілраен у Ґондорі.

рант «течія» в назвах річок Адурант (аду — «подвійний») і Келебрант («Срібна Жила»).

рас «ріг» — як у Барад-Німрас, також у Карадрас («Червоний Ріг») і Метедрас («Остання Вершина») в Імлистих Горах; форма множини — райс — в Еред-Німрайс.

рауко «демон» — як у валараукар; синдарською — рауґ, роґ, як у балроґ.

ріл «блиск» — як в Ідріль, Сильмарил; також в Андуріл (меч Араґорна) та мітрил (морійське срібло).