Читати книгу - "Мисливець. У пошуках втраченого, Сано Бенсан"

— Розумна?

— І це також. Скоріш занадто реалістичний… Маєш прототип?

Та на диво Емікс якось сумно смикнув кутиками губ і відвернув погляд на дорогу.

— Що особливого помітив на місцях призначення? — запитав він.

Розумів, що так Емікс перевів тему, яка чомусь була малоприємною для нього. Хоча навіть зіставити такі слова стосовно нього було вкрай дивним. Але більше не запитував, хоча було що.

— Нічого. Перші два цілком звичайні, звичайна охорона і система безпеки. Словом, нічого незвичного, як на тих, хто міг би конкурувати з Етеріалом. Принаймні на мою скромну думку вони виглядали досить посередньо. — Знову подивився на ідеальну голограму, а потім прослідкував за його поглядом на дисплей. Помітив незрозумілий відлік часу, до якого були прикуті очі Емікса. — Що це за відлік? Тільки не з'їжджай знову із теми!

Він знов ледь смикнув губами й перевів на мене погляд.

— Якщо ти не впораєшся, то це буде відліком кінця, Дем'яне.