Читати книжки он-лайн » Різне » Рід Добрянських. Генеалогія і спогади, Леонід Добрянський

Читати книгу - "Рід Добрянських. Генеалогія і спогади, Леонід Добрянський"

9
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 12 13 14 ... 201
Перейти на сторінку:

Став жити у Марії Юріївни Сніцар - своєї тітки по материній лінії. Макар Дмитрович з'явився через день.

У лютому 1944 р. Анатолій попав у число 60 заложників, арештованих у Михайлівці, - було вбито німця. Їх тримали в Гайсині у військових казармах, ганяли на роботу - мостити дорогу, по якій відступали німці. Через місяць, як закінчились харчі, Анатолій втік назад у Михайлівку (на дорозі приєднався до жінок). У Михайлівці пробув до березня, поки не почався наступ радянських військ. Він домандрував до Карпат, шукаючи зустрічі з бандерівцями; хотів приєднатися до них, боротися зі зброєю в руках за самостійну Україну. Але всі спроби були марні, і Анатолій змушений був повернутися до батьків в Пантелеймонівку. Повернувся він пізньою весною 1944 р.

Того ж року Анатолій поступив у Єнакіївський металургійний технікум. По його закінченні працював на Макіївському металургійному заводі в цеху контрольно-вимірювальних приладів. Одружився з Марією Петрівною Потапенко (1927) в 1950 році. 1952 року вступив до Донецького політехнічного інституту. Того ж року народився син Леонід. Анатолій Макарович закінчив інститут в 1955 р. з червоним дипломом.

У 1955-1957 рр. працював дільничним геологом в с. Красногорівка. 1955 р. народилася дочка Юля.

1957-1958 pp.- геолог Щегловської геологорозвідувальної партії.

1959-1968 рр. - науковий співробітник науково-дослідного сектора Донецького політехнічного інституту.

1961-1964 рр. - заочно навчається в аспірантурі Інституту геологічних наук АН України.

1965 р. - захист кандидатської дисертації «Тектоніка Горлівської антикліналі Донецького басейну».

1968-1974 pp. - старший викладач, доцент Донецького політехнічного інституту. В 1969 р. народилася дочка Оксана.

1974-1976 рр. - старший науковий співробітник Тематичної експедиції Виробничого об'єднання «Укрвуглегеологія» в Донецьку.

1976-1978 рр. - старший науковий співробітник Інституту мінеральних ресурсів у Сімферополі. 

1978-1984 pp. - старший науковий співробітник Науково-дослідного інституту гірничої справи і маркшейдерії в Донецьку.

З 1984 р. - на пенсії. Робота на дачі, збір лікарських рослин.

27 квітня 1996 р. - помер на дачі. Похований на Щегловському кладовищі в Донецьку.

 

2.1. Леонід Анатолійович (1952) народився в м. Донецьку. Закінчив середню школу № 59 на Путилівці в 1969 р. і поступив у Донецький політехнічний інститут. Перший рік учився на гірничому факультеті, потім перейшов на геологомаркшейдерський. У 1974 р. закінчив інститут з червоним дипломом, отримав фах гірничого інженера-геолога.

Протягом вересня 1974 - листопада 1976 р. працював геологом у Тувинській АРСР (с. Терліг-Хая) на Терлігхайському розвідувально-експлуатаційному підприємстві, що здійснювало видобуток ртуті. В 1975 р. одружився з Оленою Григорівною Гуровою (1957).

1976-1979 р. - навчання в аспірантурі Інституту геологічних наук АН України (м. Київ). Народження дочки Марії (1977).

1980-1984 рр. - молодший науковий співробітник, захист дисертації на тему: «Порівняльний аналіз структурних умов локалізації ртутного зруднення Донбасу і Туви».

1985-1990 рр. - вчений секретар Інституту геологічних наук АН УРСР.

1987-1990 pp. - активна участь у створенні політичного клубу «Спадщина» при Київському будинку вчених, участь (як довірена особа кандидата в депутати Івана Зайця) у виборах до Верховної Ради України. В 1987 р. одружився з Ольгою Олександрівною Речмедин (1960). Народилися дочка Надія (1987) i син Петро (1991).

1990-1992 pp.- робота над докторською дисертацією (докторантура), створення осередку Народного руху в Інституті геологічних наук. Участь у створенні Науково-виробничого центру «Тера Україна» (пізніше концерн «Надра») і Української зовнішньоекономічної нафтогазової корпорації «Укрзарубіжнафтогаз».

З вересня 1992 р. - генеральний директор корпорації «Укрзарубіжнафтогаз».

 

2.2. Юлія Анатоліївна (1955) народилася в м. Донецьку. Закінчила середню школу № 59 на Путилівці, працювала на різних роботах і в різних установах в управлінні Донецької залізниці. Має незакінчену вищу освіту - заочно три курси Харківського інституту залізничного транспорту. 

Одружена з Мішиним Миколою Івановичем (1955), має доньку Наталку (1984) і сина Михайла (1979). Проживає і працює в м. Донецьку.

 

2.3. Оксана Анатоліївна (1969) народилась у м. Донецьку. Закінчила середню школу, потім Донецький політехнічний інститут, отримала спеціальність інженера-електротехніка.

Одружена з Паращевіним Сергієм Вікторовичем (1969), має двох доньок Катерину (1990) і Христину (1999).

Працює бухгалтером малого підприємства і проживає в м. Донецьку.


Схема роду Добрянських (чоловіча лінія) та інших поєднаних з ними фамілій

1 ... 12 13 14 ... 201
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Рід Добрянських. Генеалогія і спогади, Леонід Добрянський», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Рід Добрянських. Генеалогія і спогади, Леонід Добрянський"