Читати книгу - "Війна Калібана"

її в руках миттєво отримує статус загрози. Він поставив довгоствол назад, обравши натомість пістолета. Захисний костюм зробить його досить невпізнаваємим. Обладунки типу цих можуть бути у будь-якої аварійної команди. Якщо при ньому буде лише штатний пістолет в кобурі, це допоможе уникнути ярлика причетного до проблеми.

А якщо на «Кінгові» вибралася на волю протомолекула і радіацію накачують у повітря, то там є чимала проблема.

Бо якщо Пракс з Авасаралою були праві і протомолекула пов’язана навіть без фізичних зв’язків, то болото на «Кінгові» знає те, що знає болото на Венері. Частиною знання з тих пір як «Арбоґаст» розібрали до гвинтиків, було розуміння як зібрані людські кораблі. Також це означало що воно вкурсі про те як обертати людей на блюючих зомбі. Воно на Еросі робило це приблизно мільйон разів, чи навіть більше. Воно натренувалося.

Було цілком вірогідним те, що кожна людська особа на «Кінґу» вже стала блюючим зомбі. І нажаль, це був кращий сценарій. Блюючі зомбі були ходячою смертю для усих з відкритою шкірою, але для Голдена, з його герметичним, призначеним для вакууму захисним костюмом вони будуть просто легкою докукою.

Гіршим сценарієм був той, у якому протомолекула стала настільки вправною при перетворенні людей, що судно наразі може бути повне смертельно-небезпечних гібридів на кшталт того, якого вони воювали у власному вантажному відсіку. Вірогідність цього дуже мала, тож він обрав не вірити в її можливість. Позаяк протомолекула не створила жодного бійця на Еросі. Насправді Міллер не витрачав часу на опис того що бачив, але провівши на станції купу часу у пошуках Жулі він жодного разу не доповідав що його щось атакувало. Протомолекула була неймовірно агресивною і інвазивною. Вона могла вбити мільйон людей за години і обернути їх на запасні частини для чогось, над чим працювала, проникаючи на клітинний рівень. Діючи як вірус а не як армія.

Просто продовжуй себе запевняти, думав Голден. Це підвищує вірогідність втілення запланованого.

Він дістав компактний напівавтоматичний пістолет і кобуру з шафи. Наомі мовчки, не кажучи ні слова споглядала як він вставив магазин і узяв три запасні. Він вставляв останній набій, коли в приміщення заплив Амос, тягнучи за собою великий червоний костюм.

- Кепе, це найкраще що в нас є, - озвався він, - для того відбитого лайна. Має тримати рівні, які є на тому борту. Максимальний час експозиції шість годин, але повітря стає лиш на дві, тож це не варіант.

Джим перевіряв незграбний костюм. Поверхня була з товстого, гнучкого, схожого на гуму матеріалу. Вона зупинить атаку нігтями чи зубами, але не ніж чи кулю. Повітряна система була розташована під захисним, протирадіаційним шаром, що утворювало незграбний, великий горб на спині того, хто його вдягав. Коли Джим потягнув до себе костюм, той опирався аж капітан змушений був зупинитися: стала очевидною що маса обладнання чимала.

- Рухатимусь я в ньому не дуже швидко, еге?

- Так, - скривившись відповів Бертон, - не призначений він для бою. Якщо кулі полетять, тобі капєц.

Наомі кивнула, але знову нічого не сказала.

- Амосе, - звернувся до нього капітан, узявши за руку здорованя який хотів було вийти, - Ґанні за старшу як тільки ви торкнетесь поверхні. Вона профі і це її шоу. Але ти потрібен аби тримати Пракса в цілості, бо він типу ідіот. Єдину річ я попрошу зробити тебе, доправити цього дядька і його дочку безпечно з поверхні місця назад на борт.

На хвильку механік здався дошкуленим, - звісно капітане, я так і зроблю. Будь-що що дотягнеться до нього і його маленької доньки має вперше вбити мене. А це не так-то просто й зробити.

Голден притягнув здорованя до себе і швидко обійняв, - я почуваюся винним за все що відбувається. Ніхто не міг бажати кращого члену екіпажу, Амосе. Я просто хочу щоб ти це знав.

Амос відсунув його назад:

- Ти так робиш, наче не повернешся.

Голден стрельнув очима в бік Наомі, але вираз її обличчя не змінився. Бертон реготав хвилину, потім ляснув Джима по спині так, що в того клацнули зуби: - ти найкрутіший чувак, якого я знав. І не чекаючи відповіді, попрямував до трапу і далі ним на нижню палубу.

Наомі злегенька відштовхнулась від переборки і полинула до Голдена. Опір повітря зупинив її в метрі від нього. Вона лишалася найрухливішою персоною в мікрогравітації, яких він тільки знав, балерина нульового тяжіння.

Він ледь стримався, аби не обійняти її. Вираз її обличчя промовляв що це не те, чого вона бажає. Вона просто плавала попереду нього хвилинку без слів, потім простягла руку і одним довгим, витонченим жестом торкнулася його щоки. Дотик був прохолодний і м’який.

- Не йди, - і щось у її голосі казало що це було в останнє.

Він відступив назад і почав втискуватися в захисний костюм.

- Тоді хто? Ти бачила щоб Авасарала пробивалася крізь натовп блюючи зомбі? Вона не відрізнить КІЦ від камбузу. Амос має забрати дитину. Ти знаєш що він це виконає і знаєш чому. Пракс має бут там. Боббі прикриватиме їх обох.

Він вліз плечима в громіздкий костюм і за герметизував його спереду, але лишив шолом лежати за спиною. Магнітні черевики увімкнулися коли він вдарив халявами, і його притягнуло до палуби.

- Ти? – запитала Наомі, - чи ж я тебе посилаю? Я поставлю на тебе проти тисячі зомбі в будь-який день тижня. Але ти знаєш КІЦ не краще за Авасаралу. То який у цьому сенс?

- Ми знову виявилися правими, - вела вона далі, - це не чесно.

- Перекажи марсіянам, що я зробив нас рівними у цій «ви вкрали наш корабель» ситуації, добре? - він розумів що шуткує у такий серйозний момент і миттєво себе зненавидів за це. Але Наомі його знала, розуміла який він переляканий тому не звинуватила його за сарказм. Він відчув прилив кохання, який електричним струмом пройшов по спині і пощипував під скальпом.

- Чудово, - риси її обличчя затверділи, - але ти повернешся. Я буду тут, постійно на радіо. Ми разом пройдем через це, крок за кроком. Ніякої героїчної маячні. Мозок намісто кулі, і ми подолаємо всі проблеми разом. Обіцяй мені. Краще тобі це пообіцяти.

Голден нарешті притягнув її до себе і поцілував:

- Пристаю. Будь-ласка, будь-ласка, допоможи мені повернутися живим. Мені це дуже подобається.

 

Летіти на «Райзербеці» до скаліченої «Аґати Кінґ» було