Читати книгу - "Білий замок на Чорній скелі, Костянтин Матвієнко"

class="p1">— Аж цілих три питання! — показав три пальчики Лахудрик. — Та скажи йому вже, Мишко. Ну має ж король володіти бодай часткою сакрального знання для авторитету монархії, так би мовити. Ось.

— Коли Передвічний створив Чумацький шлях, — Михайло сперся руками на меч, — на ньому відразу почалася боротьба Добра із Злом. Сутності різних рівнів вважали, що Зло уособлює собою чорнота Космосу, де ховається чорна матерія, а сяючі білим світлом зорі — то Добро. Так це чи ні, Передвічний не пояснив і досі. Однак поставив мене на Шляху контролером балансу Добра і Зла.

— Сторожем, одне слово! Ось. — додав домовик, але отаман на те не зважив. Говорив далі:

— Багато де на Шляху виникали важкі війни між Добром і Злом. У них гинули люди і цілі планети, навіть сутності. Були серед людей, які гинули за Добро, вельми шляхетні і сміливі, словом, добрі. Отож надумав я створити таке місце поза часом і простором, щоб можна було у ньому рятувати їх від наглої смерті. Назвав його анклавом. Сюди, коли то мені вдавалося, я забирав за мить перед неминучою загибеллю сміливих, мужніх та шляхетних. Хоча вони загинули для своєї реальності, їх життя триває у інших світах Чумацького шляху.

— А ті хлопці у одностроях-камках, які живуть у замку? — поставив ще одне питання засмучений Нод.

— Є на Землі така країна — Україна. На неї напав оскаженілий сусід. Хлопці, про яких Ви запитали, боронили від скаженого свою Вітчизну. Тепер вони тут...

Епілог

Герцог Тіапулатський Рамир Лойдстад, притримуючи бінокль, що висів у нього на грудях, бігцем спустився зі спостережного містка дослідницького судна, якому барон Самус Дорг мав намір дати назву «Король Нод Третій». Барона таки вдалося переконати не робити такої вірнопідданської дурниці, та для цього королю Ноду III навіть довелося погрожувати тим, що він не прийме відставку друга з посади віце-канцлера. Без королівського указу про звільнення від обов'язків члена уряду Самусові годі було й думати вирушити в експедицію на пошуки крегів.

Рамира не довелося довго вмовляти прийняти титул герцога Туапулатського, бо це було неодмінною умовою князя Авура, щоб дати згоду видати за колишнього борця князівну Ераду Гирлонську. Рамирові ледь вдалося переконати молоду дружину відпустити його в експедицію, пообіцявши після повернення цілком віддатися справам державним та сімейним. У випадку їх родини ці справи були багато у чому одні й ті самі. Князь Авур сповна скористався з падіння режиму дуумвірів — коли територія колишньої Республіки повернулася до складу Королівства Ланод, він висунув свої претензії на порт Туапулат. Король Нод і парламент дали на це згоду, бо князь пообіцяв після одруження Еради і Рамира зробити герцога Тіапулатського водночас і графом Туапулатським як чоловіка спадкоємиці князівського престолу. Таким чином цей шлюб приніс вигоду обом державам, бо дав змогу спільно використовувати порт Тіапулат.

Окрім доброго логістичного зиску для Князівства та Королівства, це «весілля сторіччя» вельми поліпшило особистий добробут капітана Клирта Рея. На знак глибокої вдячності за співпрацю у порятунку князівни герцог Рамир зробив йому подарунок — вручив свій платиновий перстень з чистим, мов гірський струмок, чималим діамантом.

Кинав, щойно буремні пригоди минулого літа лишилися позаду, вступив на третій курс до Аріодського Університету, заявивши Нодові й Рамиру, що хтось має допомагати двом титулованим неукам-заочникам здобувати пристойну освіту, бо соромно ж — король і герцог, а дипломів не мають. Щоб він не дуже випендрювався, король Нод, «беручи до уваги заслуги Кинава Хішстада у визволенні краю від кримінально-тоталітарного режиму так званих дуумвірів та виявлені при цьому мужність та самовідданість» нагородив його орденом Вепра третього ступеня та титулом барона Кунстадського. На це королева Ауранія зауважила, що їх гоп-компанія наробила досить шороху на планеті, коли серед них був лише один барон. Що ж станеться, коли їх буде цілих два?

Нод тактовно наполіг на тому, щоб Ідар також вступив до Університету. Гарантові ідея зробити Кинава бароном вельми припала до вподоби. Вони зі студентом взагалі знайшли багато спільних тем для спілкування — від вивчення природи сірої речовини до шахів. Частенько до їх наукових дискусій приєднувалася і Загра, для якої знайшлася професорська вакансія на кафедрі молекулярної біології. Її охоронця взяв на роботу добропорядний Бобошко. Він настільки прикипів до посади шефа королівської поліції, що навіть ліквідував свою приватну детективну агенцію — «аби не виникало конфлікту державних та приватних інтересів».

Юнга Ярс ледь устиг прибрати зі шляху Рамира відро, водою з якого драїв палубу. Герцог квапився до кают-компанії, бо корабельний кок, яким працював старий ординарець Юс, щойно вдарив у гонг до сніданку. Південне сонце пекло вже немилосердно, тому юнга поспішав завершити прибирання до того, як нестерпна спека причавить увесь рух на кораблі, який третій місяць лежав у нудному дрейфі на місці загибелі давнього континенту Ратхан. Ярс  підхопив відро, щоб вихлюпнути його за борт, і застиг із ним прямо над палубною огорожею.

— Полундра! — зарепетував він на усе юнацьке горло.

У метрах тридцяти від судна на непорушній у штилі воді ледве рухалися дві великі, вкриті лискучим хутром спини. Від крику юнги тварини миттю пішли вглиб, але вже за кілька хвилин знову з'явилися трохи далі на поверхні. Це вже бачили усі члени команди судна, які збіглися на крик юнги. Ледь тамуючи майже дитячий захват, Самус передав бінокль Рамирові.

— Це вони, креги! — вигукнув герцог.

Тяв, якого теж узяли в експедицію, голосним радісним гавканням погодився із цим твердженням.

У новому фантастичному романі Костянтина Матвієнка читач зустрінеться із Нодом Азбораном — курсантом військової академії у Республіці Дуумвіврів, що на планеті Деола. Несподівані обставини раптом вихоплюють парубка зі звичного плину життя та кидають у вир карколомних пригод. Він потрапить до місця дислокації міжпланетного військового загону на чолі з отаманом Мишком, потоваришує з одним пришелепуватим привидом, а також із рудим бароном, що захоплений пошуками крега — лютого доісторичного хижака. Йодові доведеться опановувати придворний етикет у спілкуванні з трохи питущою королевою та з її юним коханцем. Також він познайомиться зі старокиївським домовиком Лахудриком Пенатієм — магістром езотерики, між іншим.

І ще одна «дрібниця» — серед іншого Нод мас допомогти у відновленні балансу сил Добра і Зла, що був порушений внаслідок дії невідомих до часу елементів світобудови субквантового рівня...