Читати книгу - "Акрополіс 2 - врятуй, якщо зможеш , Влад Вірт"

— Стій! — почув я крик Гомера, але вже було пізно, постріл із плазмомета перефарбовує частину броні під лівою лопаткою на зелений і тієї ж миті в неї врізається металевий лом, який я кинув за секунду до того, як здійснив постріл. Ватажок рекетирів падає на землю, наче підкошений, а вже наступної миті втрачаю рівновагу і я. Приземлення було більше несподіваним, ніж болючим, проте я вкотре ловлю дежавю, дивлячись, як у супроводі п’ятірки бійців прямує в магнітних кайданках до мене Аліса. Я теж відчуваю, як на моїх зап’ястях стискаються браслети, а потім чиїсь сильні руки ледве не підкидують моє тіло вверх, змушуючи прийняти вертикальне положення. Таке відчуття, ніби для верзили, що стоїть за моєю спиною, я важу не більше, ніж пір’їнка. А от Гомер, навпаки, стоїть на своїх двох, звільнений від пут, та розтирає руки.

Якби не кляп у роті, то Аліса б зараз видала щось на рахунок, — а я ж попереджала! — схоже, зустріч із черговим аукціоністом, завершується для мене новими проблемами.