Читати книгу - "Новий шанс на щастя, Оксана Мрійченко"

Катя теж підійшла до огорожі і підняла очі на небо. Тепер вона стояла до Дмитра спиною. На даху було тихо. І навіть шум машин на вулиці далеко внизу здавався непомітним.

— Здогадуєшся, навіщо я покликав тебе? — тихо поцікавився Дмитро.

— Напевно хочеш поговорити про вчорашнє?

— Чому ти втекла, Кать?

Дівчина тихо зітхнула. Вона планувала вибачитися. Сказати, що не розуміє, чому полізла цілуватися. Все це було неправдою. Але Катя не хотіла остаточно зізнаватися Дмитру у своїх почуттях. Було зрозуміло, що взаємністю він не відповість. І Катя не хотіла, щоб він почувався винним за свою байдужість. Але просто не змогла вимовити заздалегідь підготовлені фрази тут. Під цим неймовірно гарним вечірнім небом хотілося бути відвертою. Попри все.

— Ти дуже привабливий чоловік, — серце все швидше калатало у грудях, але Катя впевнено вимовляла кожне слово. — І тобі потрібна особлива дівчина. Розумію, що це не я. Вибач за той поцілунок. Я вдячна тобі за все, що ти зробив для мене. І не збираюся ставити тебе у незручне становище. Сьогодні я не змогла застати Петра Васильовича, але моя заява на звільнення вже написана. І завтра вранці...

Голос затремтів і Катя замовкла. По щоках покотилися сльози. Дівчина змахнула їх пальцями, радіючи, що Дмитро не бачить її обличчя. Здавалося, що він зітхне з полегшенням. Порадіє, що позбувся закоханої в нього недолугої співробітниці. Але все сталося інакше.

— Знаєш, Кать… Я не схвалюю службові романи, — Дмитро продовжував незворушно дивитися на чисте небо, засунувши руки в кишені своїх темних штанів. — На мою думку, це може погано вплинути на працездатність. Та якщо це не просто інтрижка, а справжнє кохання… Тоді все зовсім інакше.

Катя тихо перевела подих, слухаючи його спокійний голос. Було не зовсім зрозуміло, до чого Дмитро веде. Але серце в грудях стрепенулося надією.

— Я одразу звернув на тебе увагу, — продовжив Дмитро. — Ти сподобалась мені. Не тільки як співробітниця, але й як дівчина. Але я знав, що ти заміжня. А руйнувати чужу родину… Це для мене табу, Кать.

Катя огорнула себе руками за плечі, прикриті тонкою блузкою. Без пальта було холодно, але хотілося дослухати Дмитра. І Катя слухала, ігноруючи хвилі ознобу, які розходилися по шкірі.

— Коли ти розлучилася з чоловіком, я розумів, що тобі потрібен час. Підтримував з тобою стандартні робочі стосунки. І водночас спостерігав за своїми відчуттями. Ти дуже гарна і щира дівчина, Кать. І мені було важливо зрозуміти, що я відчуваю до тебе. Симпатію? Закоханість? Я багато думав про це, а вчора остаточно зрозумів… Це точно не закоханість.

Слабка надія згасла і Катя опустила голову, ковтаючи сльози. Вона до останнього сподівалася на взаємність. А тепер розуміла, що цієї взаємності немає. Та й хіба ж могло бути інакше? Катя не хотіла, щоб Дмитро бачив її емоції і поспіхом витерла мокрі від сліз щоки. А потім раптом почула позаду його кроки. І відчула на своїх плечах теплі чоловічі долоні. Серце знову підстрибнуло в грудях від хвилювання. Але Катя вже не тішила себе оманливою надією. 

— Я не закоханий в тебе, Кать, — Дмитро повільно розвернув дівчину до себе обличчям і зустрів її погляд. — Я кохаю тебе. По-справжньому, розумієш?

— Щ-що?! — Катя розгублено кліпнула.

— Це не минає. Вже багато місяців. Я хотів зізнатися тобі, але не наважувався. Мене лякало, що ти не відповіси взаємністю, — Дмитро обережно огорнув обличчя дівчини долонями, з ніжністю вдивляючись в її очі. — А вчора я зрозумів, що був ідіотом. Я вперто не помічав, що ти просто боїшся показати свої почуття. Змусив тебе зробити перший крок. І тепер ти картаєш себе за це.

— Це означає, що…, — Катя схлипнула, розчиняючись в його чорних очах.

— Так, Кать, — Дмитро лагідно ковзнув великими пальцями по її щоках, збираючи сльози. — Я кохаю тебе. Зможеш пробачити, що не зізнався першим?

Катя не вірила своєму щастю. Здавалося, що цього просто не може бути. Але Дмитро не відпускав. А у його погляді була така любов і ніжність, яких Катя не бачила ще ніколи в житті. Очі знову наповнились сльозами, але дівчина посміхнулася, ховаючи долоні на широких чоловічих грудях. А Дмитро нахилився до неї і накрив її губи своїми губами. Лагідно, трепетно. І дуже ніжно. Катя відкрилася назустріч поцілунку, відпускаючи усі сумніви та хвилювання. І усвідомила, що доля дійсно дала їй новий шанс на щастя. Цей шанс не хотілося втрачати. І чомусь Катя не сумнівалася, що з Дмитром точно все складеться.

Любі мої читачі! Щиро дякую вам за увагу до історії Каті та Дмитра. Якщо книга сподобалась, буду дуже вдячна за "вподобайку" та коментар. Ваша підтримка дає шалене натхнення!

Також запрошую познайомитись з іншими моїми книгами.
А нових читачів запрошую підписатися на мою сторінку на Букнеті - це дозволить вам отримувати сповіщення про мої новинки.

Усі новини, анонси та візуали, короткі відео до книг та інші смаколики для читачів можна знайти на моїй сторінці “Оксана Мрійченко.Жіночі романи” у Фейсбуці. Приєднуйтесь, якщо ви ще не там.
А ще у мене є ТікТок та Інстаграм.

Дякую за вашу підтримку!
До зустрічі на сторінках нових історій.
Ваша Оксана Мрійченко )

Кінець