Читати книгу - "Слова і фарби, Сергій Кузнєцов"

Жінкам

Ти ідеш по життю в далечінь.

І веде тебе Божа стежинка.

Зупинись та хоч трохи спочинь.

Я до тебе звертаюся, Жінко!

 

Поспішаєш у справах земних –

Діти, дім та ще й звісно робота.

Вранці й ввечері клопіт про них…

Не забудеш нікого в турботі.

 

Може, буде і легше колись…

Ну, тоді, як вже виростуть діти.

А як виростуть – тільки молись…

Щастю кожного будеш радіти.

 

Доньки, матері, просто жінки –

Берегині домівки, родини.

Шанування для вас на віки,

Пам’ятаймо про Вас щогодини.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍