Читати книгу - "Постріл із глибин"

Меморандум, Генрі Френсіс Олівер, CLKE 1, документи Кларка.

(обратно) 206

Історія Кімнати 40, «Розповідь капітана Хоупа», CLKE 3, документи Кларка.

(обратно) 207

Історія Кімнати 40, CLKE З, документи Кларка.

(обратно) 208

Там само.

(обратно) 209

Beesly, «Room 40», 92.

(обратно) 210

Історія Кімнати 40, CLKE 3, документи Кларка.

(обратно) 211

Записка, Герберт Хоуп до голови оперативного підрозділу, 18 квітня 1915 р., «Записки капітана Хоупа оперативному підрозділу», документи Адміралтейства, ADM 137/4689, Національний архів Великої Британії.

(обратно) 212

Історія Кімнати 40, CLKE 3, документи Кларка.

(обратно) 213

Звіти з допитів полонених моряків підводних човнів розповідають про життя на субмарині краще, ніж будь-яка книга чи мемуари. Документи Адміралтейства, ADM 137/4126, Національний архів Великої Британії. Див. допити команд U-48, U-103, UC-65, U-64 та UB-109, також див. Grant, «U-Boat Intelligence», 21.

(обратно) 214

Beesly, «Room 40», 30.

(обратно) 215

Історія Кімнати 40, CLKE 3, документи Кларка; Beesly, «Room 40», 30.

(обратно) 216

New York Times, 8 травня 1915 р.

(обратно) 217

«Щоденник капітана Хоупа», документи Адміралтейства, ADM 137/4169, Національний архів Великої Британії.

(обратно) 218

Архів телеграм, 3 березня 1915 р., Центр морської розвідки, Норддайх, документи Адміралтейства, ADM137/4177, Національний архів Великої Британії.

(обратно) 219

Перехоплені телеграми, 28 і 29 квітня 1915 р., документи Адміралтейства, ADM137/3956, Національний архів Великої Британії. Якщо ви вирішите переглянути ці документи, то з радістю побачите, що тут зберігаються справжні рукописні розшифрування.

(обратно) 220

«Інформація для ворога», Холл 3/4, документи Холла.

Холлу подобалася непередбачуваність роботи в розвідці, подобалося знати справжні події, що стоять за новинами, — а їх нерідко приховували. Наприклад, у Кімнаті 40 знали про справжню долю німецької субмарини U-28, яка атакувала корабель з вантажівками на палубі. Один зі снарядів, випущених палубною гарматою субмарини, підірвав вантаж вибухових речовин — і раптом «повітря сповнили вантажівки, що розліталися за найнепередбачуванішими траєкторіями», як писав Холл. За офіційною версією, субмарина затонула через вибух, але Холл і всі в Кімнаті 40 знали правду, одна з вантажівок упала на бак підводного човна, проломила корпус і негайно затопила його. «Насправді вийшло так, що вантажівка потопила U-28.» Якими б дивними не були такі історії, писав Холл, усе одно «я іноді починаю думати, що найдавнішим з усього є сам підрозділ розвідки, бо нічого подібного ніколи не існувало». «Природа роботи в розвідці», Холл 3/1, документи Холла.

(обратно) 221

Плівку під назвою «“Лузитанія”, останнє відправлення з Нью-Йорка під нас Першої світової війни» можна переглянути в мережі на сайті CriticalPast.com (www.criticalpast com/video/65675040085_SS-Lusitania_passengers-amve-at-the-dock_passengers-aboard-SSLusitania_author-Elbert-Hubert). Агент Бюро розслідувань департаменту юстиції (тоді ще не Федеральне бюро розслідувань) двічі подавився цю плівку під час приватного перегляду у філадельфійському театрі. Агента Френка Ґарбаріно вразили подробиці плівки, і він вирішив, що тут є все необхідне для того, щоб підтвердити справжність плівки. «Буде дуже просто ідентифікувати людей на борту пароплава — знайомі негайно їх упізнають, — писав він. — Крім того, нам вдалося розгледіти номерні знаки таксомоторів, які привезли на причал пасажирів, а також обличчя людей, які виходили з автівок. Номерні знаки були: 21011, 21017,25225. Дуже просто буде встановити, які таксомоторні компанії володіють машинами, та зробити запит щодо імен людей, яких відвозили на причал “Кунард” того ранку». Лист, Bruce Bielaski to Attorney General, 27 червня 1915 p., колекція Бейлі/Райан.

(обратно) 222

Подробиці життя Фромана можна дізнатися з книги «Charles Frohman», Marcosson and Frohman, увесь текст; а також New York Times, 16 травня 1915 p.; Lawrence, «When the Ships Come In», 126.

(обратно) 223

Розповідь про яскраве життя Кесслера, «короля шампанського», можна прочитати в статті «Compliments of George Kessler», журнал American Menu, 14 квітня 2012 р. (надано Майком Пуар’є); про вечірку на гондолі можна прочитати в статті «How Wealthy Guests Turned the Savoy into the World’s Most Decadent Hotel», автор Тоні Реннелл, Daily Mail, 17 грудня 2007 p., www.dailymail.co.uk/news/article-502756/ How-wealthy-guests-tumed-Savoy-worlds-decadent-hotel-shuts-100m-refit.html, а також «The Savoy: London’s Most Famous Hotel», www. savoytheatre.oig/the-savoy-londons-most-famous-hotel/.

Щодо «вечер дивацтв», див. Lexington Herald, 16 травня 1915 p.

Один зі свідків стверджує, що в Кесслера було з собою готівки та цінних паперів на 2 мільйони доларів. Preston, «Lusitania», 137.

(обратно) 224

New York Times, 26 травня 1908