Читати книгу - "Гармидер у школі"

вдягатися і що робити.

Усі негайно кинулися до книжкових шаф, щоби подивитися, чи є там що-небудь про піратів, а міс Гармидер приготувалася провести ранок у спокійній обстановці. Поки діти збирали необхідні їм відомості, думки міс Гармидер звернулися до завуча. Що ж це за така дивна жінка, ця міс Вухокрут, і чому всі завжди роблять те, що вона каже?

3. Битва починається

Місіс Вухокрут стояла в маленькому кабінеті містера Притула і згори вниз дивилася на директора. Містер Притул, зіщулившись, сидів за своїм столом. Було видно, що він почувається дуже ніяково. Стіл був великий, і містер Притул дуже його любив. Коли він сидів за ним, до нього було дуже важко наблизитися, і це стосувалося будь-кого, а надто місіс Вухокрут. Містерові Притулу зайняло чимало часу встановити його так, щоби відстань між ним і місіс Вухокрут була якнайбільшою.

— Вона стояла на столі, містере Притул, — випалила завуч. — Діти билися, а ця… жінка… під'юджувала їх. І що ви збираєтеся з цим робити?

— Міс Гармидер сьогодні лише перший день у нашій школі, — почав містер Притул. — Думаю, нам усім треба бути друзями. Дружна школа — щаслива школа.

— Містере Притул, п'ятий клас тренувався бути піратами, — пояснила місіс Вухокрут.

Директор промимрив щось на тему того, що якраз пірати найбільше підходять учням цього п'ятого класу, але, на щастя, місіс Вухокрут його не почула.

— Мало того, — вела далі вона, — п'ятий клас збирається бути піратами упродовж Книжкового тижня.

— Гарна ідея.

— Це нітрохи не гарна ідея, містере Притул, — відрізала місіс Вухокрут. — Якщо ви пам'ятаєте, я вже вирішила, хто ким буде на Книжковому тижні. Місіс Пател буде Білосніжкою, а її чотирилітки будуть сімома гномами.

— Але в підготовчому класі місіс Пател двадцять сім дітей, а не сім.

— Мені це чудово відомо, містере Притул, але тільки ці діти достатньо маленькі, щоби бути гномами, — пояснила місіс Вухокрут зі своєю бездоганною логікою.

— І місіс Пател не зовсім… е-е… — містер Притул ніяк не міг підібрати слова.

— Я згодна, що місіс Пател — не ідеальна кандидатура для Білосніжки. Вона огрядна, і їй п'ятдесят три роки. Але я впевнена, що для 'її гномиків це не матиме значення.

Містер Притул не був аж настільки у цьому впевнений, та йому бракувало мужності наполягти на своєму.

— А другий клас? — зітхнувши, запитав він.

— Нодді та казковий народець, — бадьоро сказала завуч, просуваючись за списком. — Третій клас буде кроликами.

— Кроликами? Що, всі?

— Так, ну, знаєте: Пухнастик, Кошлатик, Стрибунчик, Красунчик, Плигунчик, Плакунчик, Бруднульчик, Гризунчик і так далі. Кролики, про яких писала Беатрікс Поттер.

— Я чомусь анітрохи не впевнений, що там був Кошлатик, — почав містер Притул, — або Плакунчик, або Бруднульчик, якщо вже на те пішло.

— Не треба підходити до всього настільки буквально, містере Притул. Третій клас буде кроликами. Крім того, ми ухилилися від теми. Я прийшла до вас тому, що міс Гармидер сказала п'ятому класу, що вони можуть бути піратами, а це ніяк не відповідає моїм планам на Книжковий тиждень. Отже, що ви з цим робитимете?

Директор нервово посмикав свій пишний вус.

— Давайте дамо міс Гармидер день-два, щоби освоїтися. Не забувайте, що їй дістався п'ятий клас, а з ними важко дати собі раду.

— Я впевнена, що я легко дала би собі з ними раду, — відрізала завуч.

— Авжеж. — погодився містер Притул, думаючи, що місіс Вухокрут легко дала би собі раду навіть з акулою-людожером, і до того ж голими руками. — Але міс Гармидер тільки-тільки прибула в нашу школу, і вона допомагатиме нам, поки не повернеться місіс Кишка, — містер Притул раптом відчув приплив мужності. — Думаю, нам варто дозволити дітям бути піратами.

Місіс Вухокрут витріщилася на директора.

Вона не вірила своїм вухам: містер Притул наважився їй заперечити. А він же ні разу не заперечував їй — ані разу за всі п'ять років свого директорування.

Ось що наробила ця паскудна жінка. Міс Гармидер багато за що відповість!

— Ви хочете дозволити п'ятому класу бути піратами?

Містер Притул важко ковтнув слину і кивнув головою, намагаючись уникнути колючого, пронизливого погляду місіс Вухокрут.

— Ви дозволите їм гасати по всій школі, здіймати розгардіяш і вчиняти безпорядок?

— Ну, не думаю, що це буде аж так, — промимрив містер Притул, відчайдушно сподіваючись, що цього дійсно не станеться. — Я цілком упевнений, що міс Гармидер усе триматиме під контролем.

— На вашу відповідальність, — відрізала завуч і гордо вийшла з кабінету, гримнувши дверима.

Містер Притул закрив очі й почав планувати літню відпустку. Чи Південна Америка знаходиться достатньо далеко?

Місіс Вухокрут якийсь час постояла за дверима, щоби заспокоїтися. Вона поправила свій високий кок, намагаючись, щоб він стояв абсолютно рівно. Її зіниці звузилися до чорних цяточок. Вона аж ніяк не збиралася змінювати свої плани через якусь там підмінну вчительку на кшталт міс Гармидер. О ні, цю жінку очікувала дуже неприємна несподіванка.

До обіду п'ятикласники вже збагатилися знаннями про піратів і почали придумувати, якими саме піратами вони хочуть бути.

Вейн настільки перейнявся ідеєю носити пов'язку на оці, що вирішив надягнути дві.

— Не будь дурним, — фиркнула Клео. — З двома ти нічого не бачитимеш.

— Ну і що? Якщо я захочу, я можу бути сліпим піратом.

Але в голосі Вейна не було цілковитої переконаності.

— Тут написано, що пірати часто тримали на борту ручних тваринок, — вигукнула Мішель. — Я хочу бути піратом із тваринкою.

— Але ж у тебе вдома тільки богомол, — крикнув їй Джеймс. — То як же це ти збираєшся бути піратом із богомолом?

— Зате в мого дядька є мавпочка, так що я прийду з мавпочкою.

— Нема в твого дядька ніякої мавпочки! — у голосі Джеймса зазвучала заздрість.

— Є, щоб знав!

— Ну і що, все одно він не дозволить тобі взяти її до школи, — сказав Джеймс, але Мішель тільки усміхнулася і показала йому язика.

— А ви теж будете піратом, міс? — запитав Даррен у міс Гармидер.

— Авжеж, вже вирішила, ким я хочу бути. Я буду капітаном Чорна Борода.

— Та ну! А ми думали, ви будете піраткою.

— Воно-то так, але я завжди хотіла бути Чорною Бородою. У нього було довге і кучеряве чорне волосся, в яке він вплітав гарматні ґноти. Перш ніж вдертися на ворожий корабель, він їх підпалював. Вороги, побачивши його, мабуть, ціпеніли від жаху.

— Ага, наче від місіс Вухокрут, — буркнула Дженніфер, і всі щиро розреготалися.

— А в нас буде корабель? — раптом запитав Гері.

— Гері! — хором вигукнув весь клас. — Який же