Читати книгу - "Імператор, Кирило Легович"

-«Орден» вирішив вбити Олександра IІ. 

-І що з цього, поки вони спланують його вбивство, пройде не одне решето розвідки. 

-Справа в тім, що вони вже в Хюмані. І що саме найпідозріліше: Шнайдера не було на засіданні з тиждень, лише його онлайн зустріч. 

-Я ж тебе просив, Крипторе, доповідати мені все! - з злістю нагримав на помічника Ґранд. -  Дякую за інформацію. 

 Ґранд кинув слухавку. Він одразу побіг до гардероба, аби вдягти хоч що не будь. У шухляді столу він забрав свій лазерний пістолет, і хутко побіг до імператорського Офісу.  

  Але вони вже були там. Імпермени лежали знерухомлені смертнодротиками, що вистрілювалися з спеціального пристрою. Перед цим камери були вимкнені, завдяки  їхньому злому. «Орден» пробирався швидко, і на кожному поверсі ставив своїх людей.  

  Вони дісталися до нього - кабінету Імператора. Залишилося пару метрів від цілі. Двері відчинилися. Імператор навіть не глянув хто ввійшов до кімнати, хоча й сидів за великим столом, де знаходився головний комп’ютер. 

-Доброї ночі, пане Олександре!,- діставши свій пістолет на Імператора  мовив Шнайдер. 

   Олександр з під лоба подивився на нього, і з жахом не зводив з нього погляду. 

“Ні! Не може бути! Мої імпермени.”, - він поглянув на датчик на електронному годиннику - сигнал був відключений.  

-Нарешті, ми з вами зустрілися! Ми довго шукали спосіб завітати до вас. Добре, що ще є такі начальники охорони, які люблять наших прекрасних дам! 

-Чого ви хочете!, - сказав Імператор, а тоді подумки відповів: “Яке дурне питання... Ах! Марія - вона ж сама вдома.  А Ромул тут зі мною... Ні! Ні!”, - з відчаю в душі кричав монарх. 

-Вашого зречення, і  скасування монархії! 

-Ви прагнете знищити Галактичний Союз через мене? - Імператор наче все життя готувався до цієї зустрічі й опанувавши страх продовжував: - Ви думаєте, що знищивши мене, Союз розпадеться? Ха-ха! Смішно, дуже смішно! 

-Так, досить панькатися! За «Орден»! 

 Шнайдер стрельнув у імператора, але той пригнувся за стіл. Лазерний промінь поцілив прямісінько в  скло. Воно не розлетілося, лишень залишило слід від залпу - справді міцне скло!  

В агонії Шнайдер стріляв у стіл, повільно підходячи до нього.  Піднявшись, він не побачив імператора. 

 У цей момент, Олександр саме повз до Шнайдера ззаду, обходячи весь стіл. Зненацька, Імператор налетів на супротивника, і вибив з нього пістолет. Він хутко підійняв його і направив на Шнайдера. 

-Ви думаєте, що імператор це слабка особистість?  

-Ні, звісно що ні!- зі злою усмішкою мовив Шнайдер, діставши зі свого карману інший пістолет. Він направив свою зброю прямо на серце імператора.  

Олександер не міг збагнути що сталося, тому той стрельнув у ногу Шнайдера. Але в цей момент, Олександр відчув слабкість і теплоту крові, що витікала з його серця. Тепер він без промаху стрельнув прямо в ціль.  

  Імператор впав на підлогу. Його футболка кавового кольору вже просочилася кров’ю в області серця. Останні хвилини свого життя Олександр дивився на свого вбивцю: зверхнього і пихатого, що скоїв злочин, через який, можливо, весь Галактичний Союз може розпастися. Саме цього імператор боявся. Він ухилявся від смерті багато років, та зараз лежить на підлозі власного кабінету, стікаючи кров’ю. Кінець настав так рано, що навіть сльоза, яка точилася на його оці змогла прокотитися лишень по метровому, вже зблідному обличчі.