Читати книгу - "Сестри Річинські. (Книга друга. Частина друга)"

напряму; виходила у Львові в 1880–1939 рр. З 1925 р. — орган УНДО (див. примітку нижче).

Ендек — належний до т. зв. Народної демократії (НД), буржуазно-націоналістичного політичного табору, що сформувався у Польщі в кінці XIX — на поч. XX ст. У міжвоєнний період його організації (Ліга народова, Стронніцтво народово-демократичне, Стронніцтво народове та ін.) проголошували класовий мир, виступали проти робітничого руху, висували гасла націоналістичної експансії, придушували національні меншості, виражаючи інтереси буржуазії, поміщиків і дрібного міщанства.

Євгеніка — реакційна псевдонаука про вдосконалення «людської породи» біологічним шляхом.

Загродова шляхта, засцянкова шляхта — дрібне поміщицтво в буржуазній Польщі, яке своїм побутом мало відрізнялось від селян.

«Католицька акція» — антирадянська пропагандистська кампанія, яка розпочалася в 1927 р. І досягла свого апогею в 1930 р., коли папа Пій XI проголосив «хрестовий похід» проти більшовизму. На Західній Україні основним інструментом цієї антирадянської кампанії стала організація «Католицька акція», утворена в березні 1931 р. Її керівними органами були генеральний інститут «Католицької армії» у Львові та єпархіальний інститут у Перемишлі. В рамках «Католицької акції» діяли й інші клерикально-націоналістичні організації.

Коц Адам (1891–1969) — польський профашистський політик, сенатор; 1939 р. втік за кордон.

«Маслосоюз» — Союз молочарських кооперативів. Заснований 1907 р. в Стрию. Захищав інтереси куркулів та поміщиків, фінансував буржуазно-націоналістичні партії.

Мосціцький Ігнаци (1867–1946) — польський державний діяч, президент Польщі (1926–1939), утверджував у країні «санаційний» режим (див. примітку нижче), проводив антинародну політику, у вересні 1939 р. втік за кордон.

«Народний дім» — західноукраїнська культурно-освітня організація буржуазно-націоналістичного характеру в 20–30 рр., яка мала свої клуби, читальні.

«Неофіти» — Йдеться про поему Т.Г. Шевченка.

ОУН (Організація українських націоналістів) — профашистська терористична організація. Захищала класові інтереси поміщиків, капіталістів, куркульства, реакційної уніатської верхівки. Вела боротьбу проти революційно-визвольного руху трудящих західноукраїнських земель, провадила злісну антирадянську пропаганду, допомагала гітлерівцям готувати війну проти СРСР. Під час Великої Вітчизняної війни оунівці співробітничали з фашистськими окупантами.

Пілсудський Юзеф (1867–1935) — польський політичний діяч, маршал, диктатор Польщі у 1926–1935 рр. Здійснював політику нещадного придушення революційного руху, жорстокого національного гноблення непольського населення, зокрема українців і білорусів.

ППС (Польська соціалістична партія) — партія реформістського напряму в польському робітничому русі, заснована в 1893 р. У 1906 р. стався розкол ППС на «лівицю» і «правицю». З останньої утворилась т. зв. революційна фракція, куди входив Ю. Пілсудський і яка підтримувала його диктаторський режим у буржуазній Польщі міжвоєнного періоду. Делегати від ППС брали участь у парламенті. Представники правого крила ППС проводили реформістську, антикомуністичну й антирадянську політику.

«Просвіта» — культурно-освітнє товариство, засноване в 1868 р. В його роботі у свій час брали участь А. Українка, М. Коцюбинський та інші прогресивні діячі української культури. З кінця XIX ст. керівні органи товариства перебували в руках українських буржуазних націоналістів. На західноукраїнських землях (Західна Україна, Північна Буковина, Закарпаття) у 20—30-х роках українські буржуазні націоналісти намагалися перетворити читальні «Просвіти» у розсадники націоналізму та антирадянщини. Але чимало місцевих організацій «Просвіти» було під впливом комуністів, які використовували їх для проведення легальної роботи в масах.

«Рідна школа» — громадське культурно-освітнє товариство буржуазно-ліберального напряму, що діяло на Західній Україні (1881–1939). Відстоювало українську освіту перед утисками шляхетської влади, організовувало приватні школи, гімназії і ліцеї з українською мовою навчання, курси для неписьменних, дитячі садки, книгарні, видавало двотижневик «Рідна школа». Передова інтелігенція боролася проти буржуазно-націоналістичного керівництва товариства. Значна частина цієї інтелігенції у 20—30-і роки була під впливом Компартії Західної України.

«Санаційний» режим, санація — реакційно-диктаторський режим, який існував у Польщі в 1926–1939 рр. Лозунг «санація» (від латин. слова санаціо — оздоровлення) використовувала в політичних цілях кліка Ю. Пілсудського, яка свій прихід до влади видавала за оздоровлення політичного й економічного життя Польщі. Насправді ж «санаційний» режим захищав інтереси великих землевласників і капіталістів, провадив політику національного гноблення, особливо на Західній Україні і в Західній Білорусії. Зовнішня політика «санаційного» режиму відзначалась антирадянською спрямованістю.

«Сельроб» («Українське селянсько-робітниче об'єднання») — масова легальна західноукраїнська революційна організація, яка була створена з ініціативи Компартії Західної України в 1926 р. І проіснувала до 1932 р., коли була розпущена польським буржуазним урядом. Головним завданням ставила боротьбу за соціалізм, у якій гегемоном мав бути робітничий клас, а його союзником — трудяще селянство. Сельробівські газети «Воля народу», «Сельроб», «Наше слово», «Нове життя», журнал «Сяйво» пропагували успіхи Країни Рад, викривали реакційну буржуазну ідеологію, піднімали трудящих на боротьбу проти соціального і національного гніту, за возз'єднання з Радянською Україною. Сельробівці разом з комуністами очолювали аграрні страйки, проводили масові сільські віча, антифашистські демонстрації.

Сенека Луцій Анней (бл. 4 р. до н.е. — 65 р.н.е.) — римський філософ, політичний діяч, письменник, визначний представник стоїцизму; проповідував співчуття і любов до ближнього, покірливість долі.

«Сільський господар» — сільськогосподарське кооперативне товариство на Західній Україні (1898–1939), об'єднувало в основному куркульську верхівку села. У 1926–1939 рр. видавало разом з об'єднанням «Маслосоюз» двотижневий журнал «Сільський господар» буржуазно-націоналістичного напряму.

«Союз українок» — жіноче культурно-освітнє товариство (1917–1939) буржуазно-націоналістичного характеру.

УВО (Українська військова організація) — контрреволюційна воєнізована організація фашистського типу, створена 1920 р. на Західній Україні з колишніх петлюрівців і офіцерів та солдатів Української галицької армії (військового формування т. зв. «Західноукраїнської Народної Республіки»). Вела боротьбу проти Радянської влади на Україні та революційного руху на західноукраїнських землях, служила польським фашистам і німецькій розвідці. 1929 р. ввійшла до складу ОУН (див. примітку вище).

УНДО (Українське національно-демократичне об'єднання) — буржуазно-націоналістична партія, яка існувала на Західній Україні в 1925–1939 рр. Проводила угодовницьку політику щодо польських окупаційних властей та антирадянську пропаганду.

Фребелівські курси — курси виховательок дитячих садків. Фрідріх Фребель (1782–1852) — німецький педагог, теоретик дошкільного виховання, послідовник видатного швейцарського педагога Й. Г. Песталоцці (1746–1827).

Шпенглер Освальд (1880–1936) — німецький філософ-ідеаліст. Заперечував історичний прогрес, проголошував занепад сучасної європейської культури, вороже ставився до визвольної боротьби трудящих. Його реакційні націоналістичні ідеї були одним з джерел фашистської ідеології.

Примечания

1

Комору.

2

Чисельність.

3

«Закон суворий, проте закон».

4

Чарівник.

5

Висунувся (з пол.).

6

Образа, ляпас (з пол.).

7

Надлюдини (нім.).

8

«Немає величі без домішки безумства» (латин.).

9

Взуття альпініста (з нім.).

10

Дитячий садок (з нім.).

11

Новизна.

12

Що це таке? (Нім. І фр.)

13

Лояльних.

14

«Слова відлітають, написане залишається» (латин.).

15

Чудово (пол.).

16

Юрист.

17

Між нами кажучи (нім.).

18

Діамантик.