Читати книгу - "Людолови Том 1"

128
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 153 154 155 ... 157
Перейти на сторінку:
для старих і немічних людей, де тимчасово перебували прочани.

79

Рочки — сесія земського суду, що розглядала справи цивільні. Такі рочки відбувалися тричі на рік: у січні, після польського свята трьох королів, так звані трикрульські, троїцькі та михайлівські — після католицького свята Михайла, 29 вересня. Кожні рочки тривали два-три тижні.

80

Антоній Грекович — намісник митрополита Йосипа Рутського, що перейшов до унії. За часів Сагайдачного точилася запекла боротьба між уніатами й православними. Унія — це спроба об'єднати обидві ворожі церкви (римську та грецьку), залишаючи непорушеною православну відправу та догматику, але з умовою, щоб вони визнали над собою владу римського папи. Така унія була передусім корисна римській церкві, бо тоді до неї переходили незліченні скарби, маєтки та підданці православних монастирів, церков і парафій, а з другого боку, шляхті як класу визискувачів, бо католицьке духовенство допомагало їй проводити в життя покріпачення селянства. Проте унія була невигідна старшині й дрібному православному духовенству, відбираючи у перших одну десяту прибутків на користь Риму, а у других — парафії. Між духовенством православним і католицько-уніатським точилася боротьба за право визискувати парафіян та за монастирські маєтки. Православні спиралися на селянство й козацтво, звідси й оригінальні поняття тих часів — «хлопська віра», себто православна, і «панська віра», тобто католицька. Єпископи мало не всі самохіть перейшли до унії, щоб зберегти за собою від шляхетського наступу свої маєтки й кошти.

81

Йосип Рутський — київський митрополит, уніат, один з найзапекліших проводирів унії. Плетенецький чимало разів позивався з ним, полемізував і навіть боровся з ним збройною силою.

82

Кир (грецьк.). - господар, пан.

83

Надгробок Острозького зберігається й досі в головній лаврській церкві. Коштом Острозького надруковано слов'янську біблію і чимало книжок наукового, релігійного та полемічного змісту.

84

Осіннє листя (лат.)

85

Запах смерті (лат.)

86

Папежники — католики, прибічники папи римського.

87

Дидаскол — слово грецьке і означає вчитель.

88

Хрещатий Яр — долина, де лежить головна вулиця Києва — Хрещатик. Колись тут протікав струмок, і там, де він впадав у Дніпро, за літописом, Володимир хрестив киян. Звідси й назва Хрещатика.

89

Людоловами звали татар, що робили напади на Україну, щоб захопити якнайбільш полонених на продаж або на великий викуп, або просто в неволю, як робочу силу.

90

Бей — татарський феодал, магнат. У Криму було спочатку тільки п'ять беїв, пізніш до них прилучилося ще два-три.

91

Улус — те саме, що й кримське ханство, означало місце, де за кочової доби перебував хан.

92

Кантари — татарські вози на двох колесах, в них запрягали по вісім і навіть по десять пар волів. Формою кантари нагадували фургон або автобус.

93

Гекзаметри — старогрецькі і староримські вірші, що відповідають сучасному щестистопному дактилю.

94

Нунцій — папський посол. Римський папа мав своїх послів при всіх королях і князях.

95

Оказування — огляд шляхетського війська; вірніше, повітової шляхти, зобов'язаної з'являтися на так зване посполите рушення, тобто загальну мобілізацію на випадок війни. Періодичні оказування мали на меті перевіряти збройну підготовленість лицарства, яке мусило з'являтися на війну з кіньми і озброєною челяддю, з валкою харчу і різного військового припасу, відповідно своїй заможності.

96

Веласкез — славетний іспанський художник (1589–1660).

97

Патер — католицький піп.

98

Матка боска — богородиця.

99

Отче святий (лат.)

100

Мубашири — рахівники-татари, що стягали з кожного крамара і з кожного людолова податок і частину здобичі на ханську користь.

101

Мурза, або мурзак, — татарський шляхтич, феодал.

102

Дервіш — мусульманський чернець.

103

Євнухи — звалашені наглядачі за султанськими жінками і рабинями в сералі.

104

Якші ханум — хороша, вродлива жінка.

105

Біскупичі — частина Києва, що належала католицькій церкві в особі біскупа, розташована за сучасним Житнім базаром.

106

Драбська брама — тобто солдатська, від слова «драбант» — солдат.

107

Гаківниці — старовинні гармати різного типу.

108

Сандал — швидкоплавний турецький парусник.

109

Патриції — від латинського слова «патер», тобто батько, отець; так звали себе міські багачі, що керували магістратом.

110

Під словом «Магістрат» тоді розуміли міську раду, лавницький суд, тобто суд купецько-міщанський (і карний і цивільний), і гмінну ізбу, або колегію з сорока міщан — 20 з купецтва і 20 з ремісників — з регентом на чолі. Всі ці колегії і самі себе поповнювали, якщо хтось з їх членів помирав або виїжджав з міста.

111

На запрошення (лат.)

112

Денар — найдрібніша дрібна монета.

113

Подимне — податок від диму, тобто від житлового будинку, чи від родинного вогнища. (Податок державний.)

114

Сош — податок міський, який сплачували всі, хто живе в місті.

115

Тоді державна влада накладала на ціле місто певну суму податку, а скільки кому в місті належить платити — розподіляли самі міщани. Це й звалося розрубом.

116

Лавницький суд, що три місяці збирався на квартальну сесію і засідав, аж поки розгляне всі скарги та справи.

117

Гмінна ізба, в протилежність аристократично-патриціанський міській раді, була органом демократичним, і склад його належав до дрібного міщанства, але діяльність його досить невиразна. Це установа мертвонароджена, демагогічна поступка масам, а фактично — майже ніщо.

118

Молодики — так би мовити, учні на козаків. Коли нова людина потрапляла вперше на Запорожжя, її на три роки вписували до молодиків, які були помічниками справжніх козаків, училися військової науки, звичаю, своєрідної козацької етики тощо. Її визискували старі козаки «за нayкy».

119

Магдебурзьке право (від імені німецького міста Магдебург) — міське самоврядування і статут, за яким існували всі міські установи Магдебурга. Деякі міста, як Кам'янець, Львів та Київ, мали повне магдебурзьке право, але більшість із них — тільки частину цих прав і установ. Магдебурзьке право у ХІІІ сторіччі було перенесено в Польщу і широко поширилося. Керування містом, за-магдебурзьким правом, переходило до ради, що її обирали верхні верстви міського населення. Магдебурзьке право відповідало інтересам торговельного капіталу. Звісно, що в литовсько-українських умовах воно

1 ... 153 154 155 ... 157
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Людолови Том 1», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Людолови Том 1"