Читати книжки он-лайн » Фентезі 🐉🧝‍♀️🗡️ » Ангельський вибір, Дар’я Дзвін

Читати книгу - "Ангельський вибір, Дар’я Дзвін"

126
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 154 155 156 ... 180
Перейти на сторінку:
Розділ 26.1

На тренуванні я медитувала одна. Ейден так і не з'явився після нашої вчорашньої розмови. Це нагадувало мені поведінку ображеної дитини. Замість того, щоб вирішити проблему, він розлютився і зник.

«Хіба так поводяться дорослі люди? Гаразд люди, він же божественна істота врешті-решт».

Можливо, його відсутність була пов'язана з якимись важливими справами, а не нашою розмовою, але я в цьому сумнівалася.

— А де твій ванса? — поцікавився Нейтан, коли зайшов забрати мене на тренування.

— Не знаю. Він мені не казав.

— А коли він пішов? — спохмурнів вартовий.

— Вчора ввечері, — відповіла звичайним тоном.

— Дивно, — сказав він. — Це не в його дусі. Його зазвичай силою від тебе не відтягнути. Він же схиблений на твоєму захисті.

Про наші розбіжності я говорити не стала. Це стосувалося лише нас двох.

На тренуванні я особливо нікуди не просунулась. А ще постійно хотіла спати, бо цілу ніч мені не давали спокою жахіття. Нейтан, зрозумівши, що без Ейдена справа просувається туго, а я сама більше сплю, а не намагаюся пробитися до внутрішньої сили, запропонував мені інше заняття:

— Вставай. Сьогодні займемося рукопашним боєм.

Все моє нутро відкидало це, але в голові залишилися свіжі спогади про напад демонів. Вони нагадували мені, що навчитися самообороні мені не завадить. Про це я й сказала наставнику.

— З людьми боротися не будеш: у ангелів є інші способи впливу на них. А божественну істоту ти не зможеш вбити, — відповів він мені. — Для цього потрібна зброя з цаніту, а її використовувати заборонено законом. Тільки вартові мають доступ до нього. — Він на мить замовк, а потім спитав: — Дай мені відповідь на одне запитання.

Я насторожилася. Зараз він виглядав так, ніби сканував мене чи намагався вловити на брехні.

— Яке? — намагаючись приховати напругу, поцікавилась у нього.

— Тієї ночі в Деріленді, — повільно почав він, стежачи за моєю реакцією, — коли ми зі вартовими прийшли тебе рятувати, біля тебе був труп демона.

Я змусила себе кивнути, подумки забороняючи нервувати. Нейтан був досвідченим вартовим. Я не знала, наскільки добре він міг зчитувати людей, але, судячи з того, як він уважно дивився на мене, це виходило в нього досить непогано.

— Хто його вбив? 

Я згадала все, що говорила в готелі та слова Ейдена.

«Не бреши вартовим на пряму. Грай словами, мовчи, переконуй себе, дивись на події під іншим кутом».

— Я вже казала, що на нього напав дикий звір, — відповіла як можна спокійніше. — Ти мені не віриш?

— Зрозумій, це серйозна справа. — Він переконливо дивився на мене. — Навіть незважаючи на те, що у демона не було пір'я на крилах, дуже сумнівно, що звичайний вовк чи пес міг порвати його на частини. Якщо ти боїшся про щось сказати, то зараз найкращий момент це змінити. Ми тут самі. Ти повністю під моїм захистом.

Він сумнівався в моїх словах, але поки що, схоже, не збирався сильно тиснути. Я боялася сказати щось не те, оскільки гадки не мала про всі нюанси позбавлення життів демонів. А припустити навіть найменшої помилки не могла — Нейтан би все зрозумів.

Обрала найкращу тактику — сказати правду.

— Я далека від твого світу і не знаю всіх тонкощів, — нагадала йому. — Я сказала тобі, що бачила, а ти вже сам вирішуй, як це можливо.

Вартовий просто кивнув, приймаючи мої слова.

Ейден говорив, що гра слів не є брехнею. Він був правий. Це обман.

Я не брехала Нейтану, я обманювала його. І від цього почувала себе паршиво. Як не крути, він допомагав мені і не заслуговував на це. Але як би сильно мене не гнітило почуття провини, шляху назад не було. Я зробила свій вибір, коли поклялась Ейденові.

— А чому ти згадав, що крила були без пір'я? — Вирішила змінити тему і за одне дізнатися ще одну річ, про яку зовсім забула. — Це означає щось особливе?

— Так. Кількість пір'я у демонів першого покоління означає силу, яка робить нас безсмертними. Чим сильніший демон, тим міцніше його шкіра і тим складніше його вбити. Простіше кажучи, якщо його крила були без пір'я, це означає, що в нього не залишилося божественних сил. А значить, він був майже настільки ж уразливий, як звичайна людина. Тому теоретично ймовірно, що його вбив вовк, але це все одно викликає сумніви.

— Крила ангелів теж можуть бути без пір'я?

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 154 155 156 ... 180
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ангельський вибір, Дар’я Дзвін», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Ангельський вибір, Дар’я Дзвін"