Читати книгу - "Тіні Лендорну, Радомир Український"

— Я повинен це зробити, — сказав він тихо, але впевнено, більше собі, ніж їй. Він підняв кільце до рівня очей, і перед тим як одягнути його, ще раз глянув на Меліру.

— Я готовий прийняти все, що буде, — додав він, його голос звучав спокійно, хоч у грудях усе ще вирувала буря. — Але знай, що ти даєш мені сили.

Меліра не відповіла словами, лише злегка посміхнулася і кивнула. Її погляд був теплим і впевненим. Еріон, надихнувшись цим, повільно підніс кільце до пальця.