Читати книгу - "Тіні Лендорну, Радомир Український"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— Я той, хто вів тебе весь цей час, — відповів голос, його тон був спокійний і загадковий.
Еріон застиг, відчуваючи, як холод пробирається крізь нього.
— Темрява? Це ти? — вимовив він, сам не вірячи власним словам.
— Так, це я, — голос звучав так, ніби ця відповідь була очевидною.
Еріон на мить мовчав, а потім запитав:
— Що зі мною сталося?
— Ти мертвий, Еріоне. — відповіла темрява. Її слова були прямими, без найменшого натяку на співчуття чи смуток.
Еріон відчув, як його серце, навіть якщо воно більше не билося, стислося від цих слів.
— Що буде зі мною? — він задав це питання, хоч і боявся відповіді.
— Тебе мало б чекати те, що й усіх володарів артефактів, які помирали до тебе, — почав голос. — Ти мав би залишитися тут, у темряві, до кінця часів. Але...
Голос замовк, залишаючи у повітрі напругу. Еріон відчував, що зараз почує щось важливе.
— Ти мені потрібен для ще однієї справи, — продовжила темрява. — Твоя місія ще не завершена. Тож все буде трохи інакше.
Еріон застиг, намагаючись зрозуміти, що це означає. Але перш ніж він встиг запитати ще щось, навколо нього запанувала глибока, абсолютна тиша.
І з цієї тиші виринуло лише одне відчуття — що його шлях ще далеко не завершений.
Кінець
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Тіні Лендорну, Радомир Український», після закриття браузера.