Читати книгу - "Зрада. Ціна пробачення, Ая Кучер"

Я, якщо чесно, сама побоювалася нової вагітності. Пам'ятала, наскільки важко мені дався Рус, не готова була знову лежати в лікарні майже весь час. Але особливих проблем не виникло.

Тільки нудить усі ці п'ять місяців і хочеться плакати через дрібниці.

- Знаєш, - вимовляю, часто моргаючи. Зараз теж накочуються сльози. Просто так, від того, що мені дуже добре. - Якщо Рус буде все так прораховувати... Бідна його друга половинка.

- Не знаю. Я своєю - дуже задоволений.

Щипаю чоловіка за стегно, мене оглушує гучний чоловічий сміх. Ще б він не був задоволений! Але я теж дуже, дуже-дуже щаслива. Так, що в грудях пече протягом усіх цих років.

- Я придумав, - Рус заявляє серйозно, киває своїм словам. - Я її любитиму більше, ніж вона мене. Так ми зірвн... Хм. Зрівнєямо...

- Зрівняєтесь?

- Ага. Здорово я придумав?

- Ти взагалі розумник у мене.

Син задоволено киває. Терпить мої поцілунки в його пухкі щічки й, немислимо, дозволяє нанести протисонцевий крем. На сплату випрошує Мирона піти з ним ближче до ставка.

- Промочиш взуття, одразу повернемося додому, - попереджає Шварц, піднімаючись.

- А якщо я зніму сандалики? Я швидко, у мами є серветки.

- Ну якщо є... То запитаєш у мами ще раз, коли мене не буде поруч.

- Ну татусь-Мир! - Руслан смикає чоловіка за руку, намагаючись домогтися позитивної відповіді. - Мам?

- Ти чув, милий, - підтримую Шварца. - У воду лізти не варто.

- А якщо...

- Може краще політаємо, малий?

- Так!

Син тут же забуває про свою вимогу, заклично скидаючи руки вгору. Рус верещить від радості, коли Мирон підхоплює його на руки, саджає на свої плечі. Тримає міцно, у мене немає причин для хвилювання.

Шварц виявився жахливим пройдисвітом! Його "не фанат" було повністю просякнуте брехнею. Бо жодного разу чоловік не показав, що мій син його дратує.

Лякає? Так.

Тривожить дивними запитаннями? Безумовно.

Але я впевнена, якщо Руслану щось знадобиться - Шварц зробить усе, щоб це дістати.

Господи, та у два роки син закотив істерику, що йому дуже потрібна палиця. Звичайна гілка, яка зламалася після приходу додому. І Мирон, зціпивши зуби, ліз на дерево. У своєму костюмі, з важким поглядом і фирканням про те, що такими дурницями він ще не займався.

За два тижні Шварц повторював цей подвиг - бо істерика була вже в його племіннички, яка захотіла таку ж гілку, як у Руса.

Я помічаю, що чим старшим стає мій син, тим ближче вони з Мироном.

- Аварійна посадка! - кричить син, коли Шварц опускає його на плед. - Ти бачила?

- Бачила, милий.

Шварц тут же йде, у нього вже на всю дзвонить мобільний. Простягаю синові морквяні палички, але сама уважно стежу за чоловіком. Зазвичай Мирон спокійно говорить при мені, не бентежачись.

Але вже кілька разів відходив так, щоб опинитися поза зоною чутності. Я все розумію, намагаюся, але... Незрозумілі сумніви гризуть із кожним днем сильніше. Що відбувається?

Він кохає мене, я знаю! Повністю довіряю в плані вірності, просто не розумію, що ще могло статися? Невже на фірмі якісь проблеми? Або в його вітчима щось сталося? Той приїжджав нещодавно, на здоров'я скаржився...

Я тому і свого тата відправила в клініку, щоб переконатися.

- Тато-Мир знову пліткує? - син хмуриться, привертаючи мою увагу.

- У нього важлива розмова, - напевно.

- А я знаю! Знаю, що за розмова.

- Так?

- Так! Тільки тато-Мир просив не розповідати. Це секрет.

- Секрети потрібно зберігати, правильно.

- Угу. Тому я тобі не розповім, що ми на твій день народження переїдемо в новий будинок. Ні, ні, ні, ні.

Заявляє з дитячою безпосередністю, дивиться на мене серйозно так. Ніби за цю таємницю готовий битися до останнього. А я ледь не зриваюся на гучний регіт.

Мій же ти хороший.

Отже, Мирон вирішив переїхати? Ми живемо в трикімнатній квартирі, планували переробляти зал під кімнату для малятка. Але, здається, Шварц вирішив по-іншому.

- Навіть не проси, мамо.

- Добре, любий! - серйозно киваю. - Ти не втомився, може, додому підемо?

- Ні! - позіхає. - Ми ще качок. Годувати. Підемо. Коли тато-Мир договорить.

- Як скажеш.

Коли "тато-Мир" повертається, син уже спить на моїх колінах. Солодко сопе. Шварц підхоплює його на руки так, щоб не розбудити, я швидко збираю наші речі.

Вдома завалююся в ліжко без сил. Надлишок свіжого повітря діє найкращим снодійним. Я майже засинаю, коли до спальні повертається чоловік.