Читати книгу - "Усі царства іншого світу, Лариса Лешкевич"

–  Ще встигнеш все побачити. Усі знають, що ти повернулася і завмерли в очікуванні того, коли зможуть привітати свою королеву.  Але я подумав, що зараз тобі більш потрібні спокій і самотність, ніж захоплення підданих, нехай і щире.

– Ти тут усе вирішуєш? – запитала Веда, знову і знову з цікавістю поглядаючи на того, хто назвався братом. 

– Містом керує рада, я очолюю її, але моє слово не є останнім.

– А коли я була... королевою?

– Ти й створила цю раду, хотіла, щоб кожен мав право висловити свою думку... Відтоді ми не змінювали традицій.

– Справді? Отже, я була хорошою королевою? – натягнуто посміхнулася Веда.

–  Була, є і будеш. Ми знали, що ти повернешся. Ми чекали на тебе, але, на превеликий жаль, не могли бачити твоє людське життя, не могли впливати на нього. Інакше ти б уже давно повернулася додому.

– Дивно. Я чула від багатьох, що гірські шамани – жорстокі та злі, вони втратили свою магію і хочуть вкрасти  мою силу, щоб здобути минулу владу.

– Багато чуток блукає по Зальгару, – усміхнувся Евлур.  – А все від того, що наш світ останні сімсот років був замкнутий і недоступний для інших.

– Мені казали, – я маю остерігатися гірських шаманів, бо вони збираються мені помститися. – наполягала Веда.

– За що? –  з цікавістю запитав Евлур.

– За вампіра, якого я пробудила, – відповіла Веда, уважно дивлячись у його світлі, ясні очі.

– Ах, тому! 

Вони зупинилися біля підніжжя широких сходів, що круто йшли вгору. Вершина їх губилася в хмарах.

– Я відчуваю в тобі щось дуже близьке, але... – Веда із сумнівом похитала головою. – Мене часто намагалися оморочити... і страхом, і коханням, і... всяким різним...

 – Знаю, через який кошмар тобі довелося пройти.

Густий туман, що повільно хитався біля ніг, здибився, заструменів хвилями і почав, не торкаючись сходинок, стрімко підносити їх, як здалося Веді, на саму вершину світу. 

Навіть літаючи над землею в образі птаха, не відчувала вона такої легкості, такої свободи. Не втримавшись, Веда дзвінко розсміялася від почуттів, що переповнювали її.