Читати книгу - "Навіжена зі світу людей, Лариса Лешкевич"

– Ну що ти кажеш, моя хороша! –   промовила Ліка і на мить у її голосі зазвучали колишні, пронизливо-лагідні нотки, – Ти ж нічого там не залишила, окрім розчарувань... А тут можна почати все спочатку, – і вона раптом захихотіла, теж зовсім як раніше, – Ось, наприклад,  принц Ренальд… Я вважаю, що будь-який чоловік тобі не підійде, тільки принц!  Щоправда, ти Ренальда  ще не бачила. Красень!  Ну просто сексі! Впевнена, що ви гарно підійдете одне одному,– сказала Ліка і запитала, підморгнувши Адвіану: – Він же приїде на свято?

– Неодмінно, – відповів Адвіан, ледь стримуючи сміх.

Король і королева зніяковіло відводили очі. Подібні розмови були надто відвертими для королівських вух.  

Олеся несподівано густо почервоніла.

– Чи справді такий гарний?

– Справжній Аполлон, ну або там цей... кельтський король Брес, – запевнила її Ліка.

– Це правда, я його бачила. Дуже гарний! – з реготом підтвердила Інга і закотила очі під лоба, – а  тіло яке... закачаєшся!

Адвіан спохмурнів.  Інга лукаво посміхнулася і, дражнячись, показала йому кінчик язика.

– Маріл, я б попросив тебе навчити майбутню королеву наших законів і правил поведінки для королівських осіб, – розгублено, тремтячим  голосом, пробурмотів Ектор, мнучи пальцями м'який підлокітник крісла. 

Естелла заспокійливо погладила чоловіка по руці.

– Вибачте, Ваша Величносте! – вигукнула Інга, намагаючись говорити шанобливо, – Дуже непросто змінювати багаторічні звички. Там, серед людей, усе трохи простіше, розумієте... Надалі постараюся стежити за своєю поведінкою, – пообіцяла вона.

Але в очах її продовжували горіти пустотливі вогники.

Тільки Маріл, як істинний мудрець, зберігав непроникний вираз обличчя.

–  Не турбуйтесь, Ваша Величносте. Я навчу її всього, що повинна знати і вміти королівська особа.  А тепер, якщо дозволите, хотілося б поговорити про обряд. Це дуже важливо.  Потрібно все правильно підготувати...

– Добре, але спершу одне побажання!  – перебив його Адвіан, – Думаю, нам краще одружитися до свята. Наприклад, завтра... Або навіть сьогодні!

– Навіщо ж поспішати? – здивувався король.

– Я хочу, щоб Інга зустрічала гостей поруч зі мною як моя дружина, – відповів принц.