Читати книгу - "Beautiful moon, ДіанаЛ"

— Тут так красиво… — прошепотіла Емілія, вдивляючись у місячну доріжку на воді.

Тао мовчав. Він стояв поруч, відчуваючи її тепло й насолоджуючись моментом. Його серце билося швидше кожного разу, коли їхні погляди зустрічалися.

— Дивись, там щось є! — раптом вигукнула вона, показуючи на камінь біля самої води.

Вони обережно підійшли ближче й побачили невелике заглиблення у формі кулона. Не вагаючись, вони разом поклали свої кулони всередину, і в ту саму мить камінь легенько зсунувся, відкриваючи маленьку скриньку.

— Що там? — запитав Тао, коли Емілія відкрила її.

Всередині лежала ще одна записка. Вона підняла її тремтячими руками й прочитала вголос:

"Справжня таємниця не у скарбах чи ритуалах, а в людях, що знаходять одне одного. Бережіть це."

Вони мовчки дивилися на записку, а потім повільно повернулися одне до одного. Тао м'яко взяв її за руку.

— Думаю, ми вже знайшли найцінніше, — прошепотів він, дивлячись їй в очі.

Емілія усміхнулася, і цього разу вона перша нахилилася до нього, їхні губи знову зустрілися, а місячне світло віддзеркалювалося в їхніх кулонах, створюючи ніжне рожеве сяйво над річкою.

Цього разу вони не поспішали йти додому.