Читати книгу - "Інтригуюче кохання, Лана Рей"

17 Аманда

Наступного дня за сніданком за наш з Калебом стіл підсіли Крістіан Дрейк та його друзі, Тімаріус Корф і Алекс Корвін.

Тільки цієї трійці нахабних аристократів мені зараз не вистачало для повного щастя. 

 Дуже дивно було чути слова щирої вдячності  від пихатих багатіїв.

Мати в боржниках цих хлопців - це досить непогано. Хтозна, що може трапитись в майбутньому.

- Армане, а ти зустрічаєшся з тією дівчиною, що вчора чекала на тебе біля воріт академії? - Запитав у мене зеленоокий шотен, Тімаріус або просто Тім.

- Ліна мені як сестра. Ми з нею родом із одного містечка. Вдома ми були сусідами і товаришували з дитинства.

- Тобто ви з нею не зустрічаєтесь? - Уточнив Тімаріус, уважно дивлячись на мене.

- Не зустрічаємось. А чому тебе це цікавить, Тіме?

- Ця дівчина мені дуже сподобалась і я хотів би з нею ближче познайомитись, - заявив мені   зеленоокий нахаба.

- Що?! Навіть не смій думати про це! Я нізащо не підпущу  до милої і наївної Ліни такого, як ти! - сердито пообіцяла я.

- Якого це такого? - посмів поцікавитись паскудник

- Можливо, ти і не пам'ятаєш, але, на превеликий жаль, мені довелося провести  з вами цілу ніч і я чув про твої любовні пригоди, які ти дуже яскраво описував. Такий хлопець, як ти, не вартий і мізинця Ліни, тому не смій до неї наближатись. Навіть подумки.

- Армане, я вмію відрізнити порядну дівчину від тієї, з якою можна лише розважитись. По відношенню до твоєї подруги, у мене лише чисті наміри. Я не збираюсь її якось кривдити. Вчора я побачив, як вона, рятуючи мене, поцілила ногою в пах тому йолопу і пропав. Яка дівчина... Я ще досі під враженням від побаченого. Вперше побачив таку милу і водночас сміливу дівчину. Дай мені шанс довести, що я не такий вже й поганий, як ти думаєш.

- Ну, добре. Можеш з нею познайомитись. Але тримай свої брудні думки і руки подалі від Ліни. Зрозумів?  Бо я за себе не відповідаю.  Якщо що...

- Зрозумів. А де я можу знайти твою подругу?

- Ліна сьогодні знову чекатиме на мене біля воріт академії. Ми збирались разом погуляти.

- Чудово! Ми теж підемо з вами гуляти, -  зрадів Тім.

- Сумніваюсь, що це хороша ідея, - промовила я, роздивляючись трьох вродливих, але дуже легковажних хлопців.

- А я думаю, що це хороша ідея. Ми з друзями - місцеві і знаємо багато хороших і цікавих місць для прогулянки, - втрутився у розмову Крістіан Дрейк.

- Знаю я ваші "хороші і цікаві" місця... Сумніваюсь, що нам буде цікаво відвідати різні забігайлівки і борделі.

- Армане, не перебільшуй. Ти ще занадто погано  нас знаєш і поспішаєш з висновками, - промовив Дрейк, серйозно поглянувши на мене.

- Добре. Тоді доведіть, що я помиляюсь.

- І доведемо, - впевнено заявив Тім, встаючи з-за столу.

Так я цим легковажним багатіям і повірила, але шанс все ж дам.

Ми вийшли з академії всі разом.

Біля воріт на нас вже чекала Ліна. Вона сьогодні була одягнена  у симпатичну ніжно - рожеву сукню і виглядала дуже мило.

Підійшовши до неї, ми всі привітались. Ліна здивовано роздивлялась нашу нову компанію.

Тім аж світився від радості.

Дуже сподіваюсь, що не пожалкую про те, що погодилась на цю спільну прогулянку. 

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍