Читати книгу - "Гра престолів"

Серсі вислухала її і красно подякувала... от тільки після цього сер Арис провів її у кімнату нагорі Мейгорової тверджі та приставив вартових, а за кілька годин надворі почалася різанина.

— Будь ласка,— закінчила Санса,— дозвольте мені одружитися з Джофрі, я буду йому дуже доброю дружиною, от побачите. Я буду такою королевою, як ви, обіцяю.

Королева Серсі перевела погляд на інших.

— Мілорди радники, що ви скажете на її прохання?

— Бідолашна дитина,— пробурмотів Вейрис.— Яка щира й невинна любов, ваша світлосте, жорстоко буде забрати цю любов у неї... і все ж, що ще ми маємо робити? Її батько визнаний винним.

І він, мовби на свідчення безсилого горя, потер м’які руки.

— Дитина, роджена від зрадника, згодом збагне, що їй і самій легко дається зрада,— сказав великий мейстер Пайсел.— Зараз вона мила і юна, але за десять років — хто знає, яке віроломство вона замислить?

— Ні,— нажахано вигукнула Санса.— Ні, я ніколи... Я не зраджу Джофрі, я люблю його, присягаюся, люблю!

— Ох, як гірко,— сказав Вейрис.— Однак недарма кажуть, що кров сильніша за обітниці.

— Вона більше схожа на матір, ніж на батька,— тихо мовив лорд Пітир Бейліш.— Погляньте на неї. На коси, на очі. Вона викапана Кет у такому віці.

Королева поглянула на неї стривожено, проте в її ясних зелених очах Санса побачила доброту.

— Дитинко,— мовила Серсі,— якщо я щиро зможу повірити, що ти не схожа на свого батька, то ніщо не порадує мене більше, ніж твоє весілля з моїм Джофрі. Я знаю, що він любить тебе всім серцем,— зітхнула вона.— Однак я боюся, що лорд Вейрис і великий мейстер Пайсел мають рацію. Кров сильніша. Досить тільки згадати, як твоя сестра нацькувала на мого сина вовчицю.

— Я не така, як Арія,— випалила Санса.— Це в ній тече зрадницька кров, а не в мені. Я чемна, спитайте септу Мордейн, вона вам скаже, я тільки хочу стати для Джофрі вірною і люблячою дружиною.

Серсі довго вивчала її обличчя, і Санса відчувала тягар її погляду.

— Я вірю тобі, дитино,— нарешті мовила королева й обернулася до інших.— Мілорди, мені здається, якщо решта її рідних лишаться вірними нам у ці жахливі часи, ми зможемо нарешті відкинути наші побоювання.

Замислено нахмуривши високе чоло, великий мейстер Пайсел погладив свою велетенську м’яку бороду.

— У лорда Едарда троє синів.

— Ще зовсім хлопчики,— знизав плечима лорд Пітир.— Дитино, ти вмієш писати?

Санса нервово кивнула. Вона читала й писала ліпше за братів, от тільки з лічбою мала великі труднощі.

— Приємно це чути. Можливо, у вас із Джофрі ще не все втрачено...

— Що я маю зробити?

— Напишеш листа своїй леді-матері, і ще старшому братові... як його звати?

— Роб,— відповіла Санса.

— Звістка про батькову зраду, без сумніву, швидко долетить до них. Буде ліпше, якщо все розповіси ти сама. Розкажеш, як лорд Едард зрадив свого короля.

Санса відчайдушно хотіла Джофрі, але їй здалося, що їй забракне мужності вчинити так, як просить королева.

— Але ж він ніколи... я не... ваша світлосте, я не знаю, що писати...

Королева поплескала її по руці.

— Ми продиктуємо тобі, що писати, дитино. Найважливіше переконати леді Кетлін і твого брата зберегти королівський мир.

— Бо якщо не збережуть, буде їм непереливки,— пояснив великий мейстер Пайсел.— Якщо ти їх любиш, маєш переконати, щоб ступили на шлях мудрості.

— Безперечно, твоя леді-мати страшенно за тебе боїться,— сказала королева.— Напишеш їй, що з тобою все гаразд, про тебе дбають, що ми обходимося з тобою лагідно й забезпечуємо всі потреби. Попросиш їх із братом приїхати на Королівський Причал і, коли Джофрі посяде трон, присягнути йому на вірність. Якщо вони погодяться... що ж, тоді ми точно знатимемо, що в твоїй крові не тече зрада, і коли розквітне твоя жіночність, ти одружишся з королем у Великому септі Бейлора, перед очима богів і людей.

...одружимся з королем... Від цих слів у Санси прискорилося дихання, але вона ще вагалася.

— А може... якби мені дозволили побачитися з батьком, поговорити з ним про...

— Зраду? — підказав лорд Вейрис.

— Ти розчаровуєш мене, Сансо,— сказала королева, й погляд її став твердий, як камінь.— Ми розповіли тобі про батьків злочин. Якщо ти справді така віддана нам, як кажеш, навіщо тобі з ним бачитися?

— Я... я просто...— Санса відчула, як на очі накочуються сльози.— Він не... будь ласка... він не... не поранений, не... не...

— Лорду Едарду не завдали жодної шкоди,— сказала королева.

— Але... що з ним буде?

— Це вирішуватиме король,— суворо заявив великий мейстер Пайсел.

Король! Санса кліпнула очима, заганяючи сльози назад. Тепер королем буде Джофрі, подумала вона. Її галантний королевич ніколи не зашкодить її батькові, хай що він там зробив. Якщо вона піде до Джофрі та благатиме про помилування, він послухається. Обов’язково послухається, він же любить її, навіть королева так сказала. Джофу доведеться покарати батька, цього очікуватимуть від нього лорди, але він може відіслати його назад у Вічнозим, або відправити у вигнання в якесь із вільних міст за вузьким морем. Це ж усього на кілька років. На той час вони з Джофрі вже будуть одружені. Коли вона стане королевою, то зможе переконати Джофа повернути батька назад і дарувати йому прощення.

Тільки... якщо мати чи Роб теж зрадять — скличуть прапори, відмовляться присягати на вірність абощо, все піде не так. У душі Санса знала, що її Джофрі гарний і добрий, але король має виявляти твердість із заколотниками. Вона має все їм пояснити, щоб вони все зрозуміли!

— Я... я напишу листи,— сказала Санса.

З теплою, як сонце на світанку, посмішкою Серсі Ланістер нахилилася й ніжно поцілувала її в щоку.

— Я так і знала. Джофрі страшенно пишатиметься тобою, коли я розповім йому, яку мужність і поміркованість ти сьогодні виявила.

Врешті-решт Санса написала чотири листи. Своїй матері — леді Кетлін Старк, своїм братам у Вічнозим, а ще тітці й дідусеві — леді Лайсі Арин у Соколине Гніздо й лорду Гостеру Таллі у Річкорин. Коли вона закінчила, пальці не слухалися й усі були в чорнильних плямах. У Вейриса виявилася батькова печатка. Нагрівши білий віск над свічкою, Санса обережно налила його й спостерігала, як євнух запечатує усі чотири листи деривовком дому Старків.

Коли сер Мандон Мур відвів