Читати книгу - "Червоний РубІн , Arachne "

Елін, що стояла поряд, тихо запитала:

- Але якщо ми знайдемо спосіб? Можливо, є давні записи, ритуали, які дозволять нам знищити його?

Йоаким похитав головою.

— Можливо. Але є одна проблема. Щоб знищити рубін, потрібна кров Зберігача. Моя кров. І як ти розумієш, це не скінчиться для мене добре.

Фредерік стиснув кулаки, явно незадоволений таким поворотом. Він підійшов ближче до Йоакима і заговорив тихо, але твердо:

— Ми не дозволимо, щоб ти став жертвою. Ти вже стільки часу боровся, і ми боремося за тебе. Корольова знає, що є інші способи, є спеціалісти, які можуть допомогти. Нам потрібен лише час.

Йоаким знову опустив очі.

— Час... Час — це те, чого ми не маємо. Якщо ми не знищимо рубін зараз, Магістр та "Тінь" знайдуть спосіб його використати. Вони знають, що я тут, що рубін зі мною. А якщо вони отримають його... — Йоаким замовк, очі його сповнилися розпачом. — Усе скінчиться.

Елін не витримала, зробила крок уперед і поклала руку на братове плече.

— Ми не дамо їм цього шансу, Йоаким. Ми знайдемо спосіб знищити рубін і зберегти тебе живими. Я не дозволю, щоб ти загинув заради цього прокляття.

Йоаким глянув на неї, його очі блищали від непідробної туги та втоми. Він знав, що Елін готова боротися за нього до кінця, але розумів, що в цій битві не все може скінчитися добре.

— Якщо королева справді знає, що робити... — почав він, — тоді, можливо, варто дати їй шанс. Але я не впевнений, що вони встигнуть вчасно.

Фредерік знову заговорив, його голос звучав твердо, як удар молота.

— Ми зробимо все можливе, аби встигнути. Ти не один, Йоаким. Ми всі тут, і ми маємо ресурси, які ти навіть не уявляєш. "Крило Одіна", "Валькірія" - всі вони вже на шляху. Ми не дамо масонам та Магістру шансу.

Йоаким глибоко зітхнув, але тінь сумніву не залишала його обличчя.

- Добре, - сказав він нарешті, його голос був тихий. — Але якщо щось піде не так... ви маєте бути готові.

***

Елін сиділа поруч із Йоакімом, вдивляючись у його втомлене обличчя, і почала свою розповідь:

— Все почалося з тієї ночі, коли я знайшла першу записку про твою зникнення. Це був простий аркуш паперу на моєму столі, з твоїм ім'ям та загадковими символами. Потім був твій телефонний дзвінок. Ти сказав, що в агентстві є шпигун, і я маю бути обережною. Я не знала, що думати тоді, але відчула, що за цим стоїть щось серйозне.

Йоаким мовчки слухав її, його обличчя залишалося непроникним, але Елін продовжувала, не зупиняючись:

— Потім знайшла щоденник на могилі нашої бабусі. Ти залишив його там, щоб я знала, де шукати. У щоденнику були твої записи, Йоаким. Ти говорив про свої страхи, про те, що рубін стає небезпечнішим з кожним днем. Я знала, що щось не таке. І коли я знайшла сейф у підвалі старого будинку бабусі...

Йоаким трохи посміхнувся, хоча посмішка була сумною.

— Так, я сховав його там, — промимрив він. — Хотів, щоб хтось із сім'ї знайшов його у разі, якщо щось піде не так.

Елін продовжувала, її голос тремтів від спогадів:

- У сейфі були 20 мільйонів євро... і записка: "Це за мій викуп, або у разі моєї смерті віддайте моїй дружині". Я не могла повірити, що все це було зроблено тобою, Йоаким. Але тоді я зрозуміла, що ти лишав мені підказки. Ти хотів, щоб я знайшла тебе, щоб я зрозуміла, як це бути хранителем рубіну.

Йоаким відвів погляд, його пальці нервово смикали край рукава.

- Так, це був мій спосіб попередити тебе, Елін. Але я сподівався, що ти не дійдеш до кінця. Що ти зупинишся, перш ніж пізнати всю правду.

— Я не могла зупинитися, — відповіла Елін, її голос був сповнений рішучості. - Ми провели ритуал, щоб зняти прокляття з рубіну. Це був складний процес, але ми думали, що це спрацювало.

Йоаким важко зітхнув і похитав головою:

- Це було тимчасово, Елін. Рубін занадто сильний, щоб його можна було знищити звичайними ритуалами. Він увібрав у себе силу крові поколінь. Ти не можеш просто зняти з нього прокляття, як знімаєш прокляття зі звичайного предмета. Навіть ті, хто його створив, не знали, як повністю знищити його. Він повертається. Завжди.

Елін насупилась, усвідомлюючи, що їхня спроба зупинити дію рубіна була недостатньою.

— Але ми маємо щось зробити, Йоаким. Ми не можемо просто сидіти і чекати, доки він знищить нас усіх.

Йоаким подивився їй у вічі.

- Я розумію. Але щоб насправді зупинити це прокляття, потрібно пожертвувати щось більше, ніж просто силою чи ритуалом. Рубін пов'язаний з моєю кров'ю, з кров'ю всіх охоронців, які були до мене. І якщо його потрібно знищити, це означає, що доведеться пожертвувати мною. Ти це розумієш?

Елін мовчки кивнула, її серце стиснулося від болю. Вона не хотіла втрачати брата, але розуміла, що ситуація виходить за межі звичайного порятунку.

Елін, відчуваючи тяжкість того, що відбувається, подивилася на Фредеріка, сподіваючись знайти в ньому підтримку. Її очі, сповнені занепокоєння та страху за брата, шукали відповіді. Фредерік, завжди впевнений і спокійний, м'яко поплескав її по руці.

— Все буде добре, Елін, — сказав він із заспокійливою впевненістю в голосі. — Я думаю, королева має план, як знищити рубін без втрат. Ми з цим розберемося.

Елін кивнула, але її погляд залишався важким, спрямованим на брата. Йоаким сидів навпроти, його обличчя було втомлене, але він уважно дивився на Фредеріка. Він знав, що зараз на коні його життя, але був готовий до будь-якого результату. Він уже стільки разів переживав подібні моменти, що страх та сумніви поступово розчинилися в усвідомленні неминучого.

Фредерік, не відриваючи погляду від Йоакима, продовжив:

— Ти маєш довіритися нам. Ми обов'язково знайдемо вихід. Ти не один, і ми зробимо все можливе, щоб захистити тебе і позбутися цього проклятого рубіна раз і назавжди. Корона не допустить, щоб такий артефакт залишався у світі, і ми зробимо все, що в наших силах.

Йоаким глянув на Фредеріка, трохи піднявши брову.