Читати книгу - "Ґарґантюа і Пантаґрюель"

жінками! Назад! Заріжемо цього сволотника.

— Змагатися з Безскоромником? (скрикнув Панурґ). Хай йому біс, я не такий божевілень і не такий зух. Quid juris[435], як ми опинимося межи Безскоромником і Ковбиками? Межи молотом і ковадлом? А, хай їм те да се! Гайда звідси! Тікаймо! Прощавайте, пане Безскоромнику! Пригощайтесь Ковбиками та й Кров'янками не гребуйте!

Розділ XXX
Як Ксеноман Безскоромника анатомував і описував

— Так ось Безскоромник (сказав Ксеноман), як його внутрішні органи взяти, мав (за мого часу, принаймні) мозок розміром, кольором, субстанцією і міццю подібний на ліве яйце кліща.

Мозкові шлуночки як щипці.

Червоподібний відросток як відбійний молоток.

Перетинки як чернецькі Богородиці.

Середньопорожнисту заглибину як чан на вапно.

Черепне склепіння як дамський чепчик.

Залозу як козиця.

Чудову сітку як начільник.

Пилкові туберкули як черевички.

Слухові перетинки як турнікети.

Скроневі кістки як султани.

Гамалик як ліхтарню.

Жили як крани.

Язичок як духова рурка.

Піднебіння як муфльова піч.

Слину як човник.

Мигдалини як монокль.

Перемичку як наплечний кошик.

Горлянку як виноградний кіш.

Шлунок як черезплічник.

Пилор як двозубець.

Трахею як щепільний ножик.

Грдику як жмут клоччя.

Легеню як пелерина каноника.

Серце як риза.

Середостіння як ковш.

Плевру як кульбастий дзюб.

Артерії як беарнська накидка.

Діяфрагму як ковпак із кокардою.

Печінку як двосічну сокиру.

Вени як кросна.

Косу як вабик для перепелів.

Кишки як потрійні неводи.

Жовчний міхур як шкрибач.

Бандури як залізну рукавичку.

Брижі як абатська митра.

Тонку кишку як щипці для зуборвача.

Сліпу кишку як пластрон.

Круту кишку як муштардник.

Кутню кишку як монаський бурдюг.

Нирки як кельма.

Крижі як колодка.

Уретри як кремальєри.

Ниркові вени як два шприці.

Сперматичні сосуди як соложеники.

Простату як ваза з перами.

Сечовий міхур як арбалет.

Шийку міхура як било.

Черевну нутрину як албанська шапка.

Очерев'я як поручень.

М'язи як духало.

Сухожилля як рукавиці у сокольників.

Зв'язки як кошелі.

Кістки як плюшки.

Шпик як клумак.

Хрящі як келеп.

Ганглії як гадюки.

Животні токи як кулачні удари.

Життєві токи як довгі цопки.

Гарячу кров як ненастанні щиглі по носу.

Сечу як папіфиґа.

Малахву як сотню цвяшків. І його мамка розповідала мені, що взявши за себе Заговінку, він появить лише множество прислівників місця і кілька подвійних говінь.

Пам'ять як редикуль.

Здоровий глузд як патерицю.

Уяву як перебовк дзвонів.

Думки як шпачиний грай.

Свідомість як перший політ чапленятка.

Мудрування як шанька ячменю.

Гризоти як запряг подвійної гармати.

Задуми як баласт ґаліона.

Поняття як порваний молитовник.

Розумові здібності як слимаки.

Волю як три горіхи в одній мисці.

Бажання як шість оберемків еспарцету.

Суд як ходак.

Розважливість як рукавичка.

Розум як барабанчик.

Розділ XXXI
Анатомія Безскоромникових внутрішніх органів

— Щодо внутрішнів органів (провадив Ксеноман), то вони у Безскоромника трохи доладніші, поминаючи ребра, ребра у нього зовсім не як у людей.

Палюхи на ногах у нього як спінети.

Нігті як свердлики.

Ступні як гітари.

П'яти як кияки.

Підошви як тиглі.

Ноги як живець.

Коліна як дзиґлик.

Стегна як самостріли.

Клуби як коловороти.

Живіт як черевик з закандзюбленим носаком, з-антична застебнутий і вгорі підперезаний.

Пуп як віель.

Лобик як млинець.

Член як капець.

Яйця як судок.

Сім'яники як рубанки.

Суспензорні м'язи як ракетка.

Проміжжя як флажолет.

Відхідник як чисте дзеркало.

Сідниці як борони.

Крижі як горщик з-під масла.

Альхатим як більярд.

Спина як арбалет.

Хребці як козиці.

Ребра як цямрини.