Читати книгу - "Том 7"

Етцель

ЖИТТЯ і ФІЛОСОФСЬКІ ДУМКИ ПІНГВІНА

Друкується вперше за автографом (ф. 2, № 910).

Чорновий незавершений недатований автограф має авторські виправлення.

Датується переклад орієнтовно 1889 р. на підставі листа Лесі Українки до М. Косача від 26.ХІ 1889 p.: «З викінчених перекладів я маю «Життя і філософські думки Пінгвіна» пані Сталь, якщо вважаєте сю штуку куди придатною, то пришлю вам».

Етцель П’єр-Жюль (Сталь, 1814—1886) — французький видавець і письменник, прогресивний політичний діяч. Тісні творчі контакти з Етцелем підтримувала Марко Вовчок. Леся Українка помилково вважала автором оповідання «Життя і філософські думки Пінгвіна» французьку письменницю А.-Л.-Ж. Сталь (1766—* 1817).

Жорж д’Еспардес

УХ! ВОЛКИ!

Друкується вперше за чистовим недатованим автографом (ф. 2, № 907).

Датується переклад орієнтовно початком 900-х років.

Д’Еспардес Жорж — маловідомий французький літератор.

[З КНИГИ «НАРОДНІ КАЗКИ СТАРОДАВНЬОГО ЄГИПТУ»] «БУВ СОБІ В СОЛЯНІЙ ОАЗІ СОЛЯР»

Друкується вперше за рукоиисом К. Квітки (ф. 2, № 918).

Автограф не знайдено. В архіві письменниці зберігається недатований рукопис К. Квітки.

Датується переклад орієнтовно кінцем 900-х років.

«Був собі в соляній оазі соляр» — переклад розділу «Histoire d’un paysan (ХІІІ-е dynastie)» з кн. «Les contes populaires de l’Eqyp-te ancienne. Traduits et commentes par G. Maspero у виданні «Les litteratures populaires». Tome IV. Paris, 1889, стор. 39—50.

З НІМЕЦЬКОЇ

Л. Якобовсъкий

ПРИМЕЧАНИЕ К ПЕРЕВОДАМ ИЗ Л. ЯКОБОВСКОГО

Вперше надруковано в газ. «Літературна Україна», 1 січня 1971 р.

Чистовий автограф (ф. 2, N? 911) без дати.

Датується переклад орієнтовно 1901 p. в

З Людвігом Якобовським Леся Українка познайомилась 1 червня 1899 р. у Берліні. Тоді ж Л. Якобовський запросив Лесю Українку до участі у збірці творів українських письменників, яку він з допомогою О. Кобилянської та О. Макове я мав намір підготувати до друку. До цієї збірки Леся Українка призначила своє оповідання «Голосні струни». В листах Л. Якобовського до О. Кобилянської і в листах Лесі Українки є згадки про листування між Лесею Українкою і Л. Якобовським. Для журналу «Die Gesel-schaft» письменниця надіслала нарис «Ein Brief ins Weite» та вірш «То be or not be?» A 14.XII 1900 p. Леся Українка писала О. Кобилянській: «Дуже оце Ви мені смутну новину написали про Якобовського! І чого так людині раптом умерти?! Чи не мавте яких там матеріалів про нього, щоб могли мені прислати, треба буде щось написати про нього до «Жизни», однаково я мала писати про його стосунок до німецької модерни, але тепер слід би до того приступити grundliher Шкода чоловіка, бо талановитий був і симпатичний, і не час би ще йому вмирати».

Розвідки про Л. Якобовського Леся Українка не написала, а для журналу «Жизнь» переклала в 1901 р. два оповідання письменника — «Духй» та «Как я раз боженьку забыл». Журнал в червні 1901 р. був заборонений, і ці переклади лишилися неопуб-ліковаиими. В архіві Лесі Українки вони зберігаються в рукописах К. Квітки. Переклади авторизовані Лесею Українкою: під кожним є помітка її рукою «Перевод L. Z.», а в текстах — її правки.

«Ж изнь» — російський прогресивний літературний, науковий і політичний журнал, виходив у Петербурзі в 1897—1901 pp. На сторінках «Жизни» Леся Українка виступала. з літературно-критичними працями, позначеними впливом ідей наукового соціалізму.

ДУХИ

Друкується вперше за авторизованим рукописом К. Квітки (ф. 2, № 911).

КАК Я РАЗ БОЖЕНЬКУ ЗАБЫЛ

Друкується вперше за авторизованим рукописом К. Квітки (ф. 2, № дії).

...беглый ученик Виттенбергской ш К О Л Ы...—* Очевидно, мається на увазі студент Віттенберзького університету (Німеччина), відомого з XVI ст. протестантськими настроями, спрямованими проти основних догм католицької церкви.

З ІТАЛІЙСЬКОЇ

Е, де Амічіс

ПЕРШОГО МАЯ

Вперше надруковано у журн. «Воля», 1902, 15 червня,

№ Ю-12.

Автограф не знайдено.

Датується 1902 р. на підставі дати публікації перекладу.

Подається за першодруком.

Де А м і ч і с Едмондо (1846—1908) — італійський демократичний письменник-гуманіст. «Карета для всіх» — останній твір письменника.

«В о л я» — журнал, орган дрібнобуржуазної української соці-ал-демократичної партії націоналістичного напряму у Східній Галичині, виходив у Львові в 1900—1907 pp.

«НАРЕШТІ МЕТА МОЄЇ КНИШКИ ЯСНО ВИЗНАЧИЛАСЬ...»

Друкується вперше за автографом (ф. 2, N° 905).

Чистовий автограф не має заголовка і дати.

5.VI 1902 р. Леся Українка писала М. Ганкевичу: «Я пошлю Вам ще з дороги дальші переклади з де Амічіса. Писатиму на пе-рестанках, а то для друкарів отаке тремтяче писання, певно, не дуже приємне». «Нарешті мета моєї книжки ясно визначилась...» — переклад розділу «Дві дитини» з книжки Амічіса «Карета для всіх».

Датується переклад 1902 р. на підставі вищезгаданого листа.

Ганкевич Микола (1869—1931) — публіцист, один з лідерів української соціал-демократичної партії на Східній Галичині.

DUBIA

М. Р[озенбаум]

ВЕЛИКДЕНЬ У ТЮРМІ

Вперше надруковано у журн. «Молода Україна», 1902, № 4, стор. 107—118, без прізвища перекладача. Переклад приписується Лесі Українці на підставі листа письменниці до М. Ганкевича від

5.VI 1902 p.: «...Посилаю Вам переклад новелки п. Розенбаума. Він просив, щоб йому потім одіслали сей переклад, як тільки буде вже манускрипт непотрібний в друкарні, бо він хоче поробити зміни в російському тексті відповідно моїм поправкам у перекладі. Його адреса: United States (Amerika), New York 171 Б, Broadway (East) M. Rosenbaum. Будьте ласкаві, зробити так, як він просить. Коли б до «Волі» ся новела не надалась, то автор просить віддати її «Молодій Україні».

Автограф не знайдено. *

Датується переклад орієнтовно 1902 р. на підставі вищезгаданого листа.

«Молода Україна» — український студентський журнал буржуазно-ліберального напряму. Видавався у Львові в 1900— 1902 pp.

Розенбаум Мендель Абрамович (1872 — ?) — київський знайомий Лесі Українки, політичний емігрант.

СПИСОК ІЛЮСТРАЦІЙ

Леся Українка. Крим, Чукурлар. Фото. 1897 , , . 160—161

«Над морем». Сторінка автографа. Виправлення

І. Франка. 1898 .............. 160—161

Леся Українка та Олена Пчілка. Крим. Фото. 1897 192—193

«Вечорниці (Оповідання М. Гоголя). Переклад Михайла Обачного й Лесі Українки». Обкладинка видання 1885 р...............192—193

ЗМІСТ

ПРОЗОВІ ТВОРИ

[Одинак. План VI—XII розділів] ...... . 297 554

Ж. д’Еспардес Ух! Волки! ............... « 500 561

Акадѳмия наук Украинской ССР

ЛЕСЯ УКРАИНКА

СОБРАНИЕ СОЧИНЕНИЙ В ДВЕНАДЦАТИ ТОМАХ

ТОМ 7

ПРОЗАИЧЕСКИЕ ПРОИЗВЕДЕНИЯ ПЕРЕВОДНАЯ ПРОЗА

(На украинском языке)

Редактор Л. П. Чорна Художній редактор P. K. Пахолюк Оформлення художника В. М. Дозорця Технічний редактор В. М. Кричевська Коректори 3. П. Школьник, А. В. Помаріна

Здано до складання ЗО.Х 1975 р. Підписано до друку ЗО.IX 1976 р^