Читати книгу - "Думай як мільйонер"

на своєму шляху. Якщо ви цього не зробили, вами досі керує налаштування «неготовності робити все, що потрібно» чи «мені не потрібні всі ці дивні штуки». У будь-якому разі дозвольте вам нагадати, що ваш спосіб мислення й дій привів вас саме туди, де ви є зараз.

Урок достатку № 4 Багаті люди мислять масштабно. Бідні люди мислять дрібно.

На одному з наших семінарів викладав тренер, який збільшив свій капітал від 250 тисяч до понад 600 мільйонів доларів лише за три роки. Коли в нього спитали, у чому ж секрет, тренер відповів: «Усе змінилося тієї миті, коли я почав мислити масштабно». Пропоную вам закон доходу, який говорить: «Вам платитимуть прямо пропорційно вашій цінності на ринку».

ПРИНЦИП ДОСТАТКУ:

Закон доходу: вам платитимуть прямо пропорційно вашій цінності на ринку.

Ключове слово – цінність. Важливо знати, що вашу цінність на ринку визначають чотири фактори: пропозиція, попит, якість і кількість. З мого досвіду, найскладніший для більшості людей фактор – кількість. Фактор кількості означає, яку частину вашої цінності ви насправді даєте ринку.

Якщо передати це іншими словами – скільком людям ви насправді служите й чи впливаєте на них?

Наприклад, у моєму бізнесі деякі тренери більше полюбляють викладати малим групам до двадцяти людей, декому цілком зручно працювати з сотнею учасників, когось тішить аудиторія у п’ять сотень людей, а інші тренери вибирають роботу з публікою від однієї до п’яти тисяч людей або навіть більше. Чи відрізняється дохід цих тренерів? Ще б пак!

Розгляньмо мережевий маркетинг. Чи відрізняється дохід того, хто має десяток підлеглих, від того, у кого їх десять тисяч? Певно, що так!

Ближче до початку книжки я згадував, що володію мережею роздрібних крамниць фітнес-товарів. Відколи я взагалі вирішив піти в цей бізнес, у мене був намір мати сотню успішних крамниць і впливати на десятки тисяч людей. З другого боку, моя конкурентка, яка почала працювати на півроку пізніше за мене, прагнула отримати одну успішну крамницю. Зрештою, у неї тепер гідний заробіток, а я став багатим!

Як ви хочете прожити життя? Як ви хочете вести свою гру? Хочете грати у великій лізі чи в малій, із сильними гравцями або зі слабкими? Ваша гра буде велика чи дрібна? Вибір за вами.

Більшість вибирає дрібну гру. Чому? По-перше, через страх. Вони до смерті бояться невдачі і ще більше бояться успіху. По-друге, люди грають дрібно, бо почуваються дрібними, нічого не вартими, не відчувають, що вони достатньо важливі чи вправні, щоб справді змінювати чужі життя.

Проте послухайте: ваше життя не тільки про вас, воно ще й про те, щоб робити щось для інших. Про те, щоб жити відповідно до своєї місії та причини, чому ви з’явилися на Землі саме в цей час. Про те, щоб додати свій фрагмент до світового пазла. Більшість людей так застрягають у своєму еґо, що для них усе «обертається навколо мене, мене і ще раз мене». Однак якщо ви хочете бути багатим у найповнішому сенсі цього слова, не йтиметься тільки про вас, ви обов’язково маєте бути корисні для життя інших людей.

Бакмінстер Фуллер, один із найкращих винахідників та філософів нашого часу, сказав: «Мета нашого життя в тому, щоб зробити більш вартісними життя людей цього й наступних поколінь».

Кожен із нас прийшов на цю землю, маючи вроджений талант – те, що вдається від природи. Ви не просто так отримали ці дари, а для того, щоб використовувати їх і ділитися з іншими. Дослідження показують, що найщасливіші ті люди, які максимально використовують свої вроджені таланти. Ваша життєва місія почасти полягає в тому, щоб поділитися своїми дарами й цінністю з якомога більшою кількістю людей. Це означає – прагнути великої гри.

Ви знаєте визначення слова «підприємець»? На наших програмах ми визначаємо його так: «особа, яка розвʼязує для людей проблеми за гроші». Саме так, підприємець – це просто «той, хто розвʼязує проблеми».

Тому я питаю вас, ви б краще розвʼязували проблеми більшої чи меншої кількості людей? Якщо ваша відповідь «більшої», тоді вам потрібно почати мислити ширше й вирішити допомагати безлічі людей – тисячам, навіть мільйонам. Побічний продукт цього полягає от у чому: що більше людей отримують вашу допомогу, то «багатшим» ви стаєте – розумово, емоційно, духовно й, авжеж, фінансово.

Ви не помилитеся, кожна людина на планеті має свою місію. Якщо ви зараз живете, на це є причина. Річард Бах у своїй книжці «Чайка на імʼя Джонатан Лівінгстон» наводить запитання: «Як я зрозумію, коли виконаю свою місію?» Яка ж відповідь? «Якщо ти досі дихаєш, це ще не кінець».

Я бачу, що забагато людей не виконують своєї роботи, не виконують свого обов’язку, чи дхарми, як його називають на санскриті. Я бачу, що забагато людей ведуть надто дрібну гру, дозволяють своєму переляканому еґо керувати собою. Як наслідок, забагато людей уповні не використовують свого потенціалу щодо власного життя і внеску в життя інших.

Усе можна звести ось до чого: якщо не ви, то хто?

Знову-таки, у кожного своє, унікальне призначення. Скажімо, ви інвестуєте в нерухомість, купуєте будинки, щоб їх здавати, заробляючи на рухові коштів і підвищенні вартості ваших активів. Яка ваша місія? Чим ви можете допомогти? Вірогідно, що ви цінні для спільноти, у якій живете, бо допомагаєте родинам знайти доступне житло, якого вони не знайшли б без вас. Тепер запитання в тому, скільком родинам та людям ви можете допомогти. Ви готові прислужитися десятку сімей замість однієї, двадцяти замість десяти, сотні замість двадцяти? Ось що значить велика гра.

Меріенн Вільямсон у своїй чудовій книжці «Повернення до любові» написала про це так:

Ти – дитя Боже. Твої дрібні ігри не служать світові. Немає нічого просвітленого в тому, щоб зіщулюватися, щоб інші не почувалися непевно поряд з тобою. Ми всі маємо сяяти, як діти. Ми були народжені, щоб виявити славу Божу всередині нас. І не в комусь обраному – у кожному. Якщо ми дозволяємо цьому світлу сяяти, ми підсвідомо даємо іншим людям дозвіл на це. Якщо ми звільняємося від свого страху, наша присутність автоматично звільняє інших.

Світові не потрібно більше людей, які роблять малі ставки. Час припинити ховатися й вийти вперед. Час припинити потребувати й почати вести. Час ділитися своїми дарами, а не накопичувати їх або прикидатися, що їх немає. Час почати масштабну життєву гру.

Зрештою, дрібне мислення і дрібні вчинки ведуть і до банкрутства, і до нереалізованості. Масштабні мислення й дії