Читати книгу - "Том 12"

ДО О. П. КОСАЧ (сестри). 27 квітня 1907 р. Ялта

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 529.

Подається за автографом (ф. 2, № 371) із незначними скороченнями.

Вологодський збірник — «З неволі».

Харламов Іван — видавець альманаху «З неволі». Докладніших відомостей немає.

... Додавши й сво е.— Мається на увазі драматична поема «На руїнах».

113. ДО РОДИНИ КОСАЧІВ. 12 травня 1907 р. Ялта

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 529—530.

Подається за автографом (ф. 2, № 372).

... Тос я у Києві відпочине ...— Брат у перших Лесі Українки А. Б. Шимановський, засуджений за участь у революційному русі до двох років тюремного ув’язнення, у березні 1907 р. до закінчення слідства був випущений під грошову заставу в 2000 крб. і приїхав до Києва «відпочити».

Паша — Павло Борисович Шимановський, син Олександри Антонівни Шимановської, брат у перших Лесі Українки.

114. ДО О. П. КОСАЧ (матері). 7 серпня 1907 р. Київ

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 530.

Подається за автографом (ф. 2, № 221).

... Ми звінчались...— Леся Українка офіційно оформила шлюб з К. В. Квіткою.

К а р п о в Олександр Антонович — названий батько К. В. Квітки.

Петро Васильович — П. В. Тесленко-Приходько.

З о р я — С. М. Драгоманов.

Максим Іванович — М. І. Мережинський.

115. ДО О. П. КОСАЧ (сестри). 12, 15 серпня 1907 р. Київ

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 530—531.

Подається за автографом (ф. 2, № 374).

Спасибі за повіншуванн я...—Тобто за поздоровлення з одруженням.

... Осудиш мене за сей крок ...— Леся Українка, всупереч своїм атеїстичним переконанням, змушена була погодитись на обряд вінчання в церкві для оформлення шлюбу, оскільки цього вимагало службове становище К. В. Квітки і, крім того, члени родини часто докоряли їй за «незаконний» шлюб.

Галілеєве одречення — тобто формальне відречення. Великий італійський фізик, механік і астроном, один із засновників точного природознавства, Галілей на допиті в інквізиції (1033) формально відрікся від учення Коперника. За переказами, після оголошення вироку інквізиції він вигукнув: «А все-таки вона крутиться!», маючи на увазі обертання Землі навколо Сонця і навколо своєї осі.

... Наражати Кльоню на дальшу турботу...— Робота К. В. Квітки в судових установах Кавказу вимагала обов’язкової реєстрації шлюбу.

Лохвиця — місто Полтавської області, центр Лохвиць-кого району.

Ромодан — селище міського типу Миргородського району Полтавської області,

Друкується вперше за автографом (ф. 2, № 375).

Олександрівськ — колишня (до 1921 р.) назва міста

Запоріжжя.

117. ДО РОДИНИ КОСАЧІВ. ЗО серпня 1907 р. Балаклава

Друкується вперше за автографом (ф. 2, № 376).

Маруся Кривинюк — сестра М. В. Кривинюка Марія Василівна.

Г у с і ц а — сестра Лесі Українки Ісидора.

118. ДО Б. Д. ГРІНЧЕНКА. 17 вересня 1907 р. Балаклава

Вперше надруковано в журналі «Радянське літературознавство», 1965, № 6, с. 99.

Подається за першодруком.

Віршовані драми — «У пущі» та «Руфін і Прісцілла».

Одна з них ...— Тобто «У пущі».

...Другу я могла б і хотіла б д а т и ...—Очевидно, на запрошення Б. Д. Грінченка Леся Українка хотіла взяти участь в альманасі «Досвітні вогні» (вид. 2-е, перероблене і значно доповнене, К., 1908). Тут вміщено поезію Лесі Українки «Напис в руїні», «І все-таки до тебе думка лине ...», «Ритми», «Саул (Монолог)».

... Нехай ідуть до друку ...— Йдеться про вірші, подані до альманаху «На вічну пам’ять Котляревському» («Бранець» і «На Земмерінгу» оуло надруковано в ньому, а «Дим» заборонено цензурою). Б. Грінченко в «Досвітніх вогнях» також не опублікував цієї поезії.

«Независящия» — натяк на царську цензуру («незави-сящие» від видавців обставини).

119. ДО О. П. КОСАЧ (матері). 23 вересня 1907 р. Балаклава

Вперше надруковано в журналі «Червоний шлях», 1923, № 6-7, с. 192-194.

Подається за автографом (ф. 2, № 222).

... Драму про скульптора ...— Мається на увазі драматична поема «У пущі».

... Критичні замітки про новітні збірники народних українських пісень...— Під заголовком «Новітня українська музична етнографія» замітки К. Квітки під псевдонімом «Тиміш Борейко» опубліковані в журналі «Рідний край» лише в 1912 р. (№ 12—14 і № 19).

Людкевич Станіслав Пилипович (народився 1879 р.) — український радянський композитор, музикознавець, етнограф, народний артист УРСР, професор Львівської державної консерваторії, лауреат Шевченківської премії. Леся Українка має па увазі перший том збірника «Галицько-руські народні мелодії» (укладачі С. Людкевич, О. Роздольськпй), який вийшов 1906 р.

Колесса Іван Михайлович (1804—1898) — український етнограф. Зібрані ним «Галицько-руські народці нісні з мелодіями»

видано у Львові 1902 р. (посмертно). Ф. М. Колесса 1907 р. опублікував працю «Ритміка українських народних пісень», яку теж, очевидно, має на увазі Леся Українка. Можливо, що йдеться про його записи гуцульських народних мелодій, вміщені у третьому томі етнографічної праці В. Шухевича «Гуцулыцина» (1902).

J1 і н ь о в а Євгенія Едуардівна (1854—1919) — російська співачка, етнограф, ініціатор народного музичного виховання. Леся Українка має па увазі її працю «Опыт записи фонографом украинскнх народних песен» (М., 1906).

Олесь Олександр (справжнє прізвище, ім’я та по батькові — Олександр Іванович Кандиба; 1878—1944) — український пост. На його ліриці позначилися буржуазна обмеженість, відхід від тематики соціально-визвольної боротьби.

Капельгородський Пилип Йосипович (1882— 1942) — український поет і прозаїк. Жив на Північному Кавказі — в Армавірі, Владикавказі (тепер Орджонікідзс).

Пахаревський Леонід Андрійович (1880—1938) — український прозаїк, драматург, актор.

Кульженко Степан Васильович (1836—1905) — власник однієї з київських друкарень, де видавався альманах «Нова рада», в якому опублікована «Блакитна троянда» Лесі Українки.

... Микосевий шлюб ...— Восени 1907 р. Микола Косач одружився з Наталією Григорівною Дробишевою.

Роздольський Осип (1872—1945) — український фольклорист, перекладач і педагог, збирач західноукраїнського фольклору.

Ш у х е в и ч Володимир Осипович (1850—1915) — український етнограф буржуазно-ліберального напряму.

120. ДО РАДИ УКРАЇНСЬКОГО НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА У КИЄВІ.

19 жовтня 1907 р. Ялта

Вперше надруковано у кн.: Опис автографів українських письменників. К., 1959, с. 182.

Подається за автографом, що зберігається у відділі рукописів Центральної наукової бібліотеки АН УРСР (ф. X, № 14).

Українське наукове товариство у К и є -в і — об’єднання українських науковців, засноване 1907 р. групою співробітників «Киевской старини». Мало історичну, філологічну, природничо-технічну, медичну секції і статистично-економічну, етнографічну та мовну комісії. Видавало «Записки Українського