Читати книгу - "Том 12"

наукового товариства в Києві», в яких, поряд із цінними розвідками та матеріалами, містилося чимало писань буржуазно-націоналістичного змісту. 1921 р. ввійшло до складу АН УРСР.

121. ДО О. П. КОСАЧ (сестри). ЗО жовтня 1907 р. Ялта

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 533. а

Подається за автографом (ф. 2, № 373).

122. ДО О. П. КОСАЧ (матері). Середина листопада 1907 р. Ялта

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 534.

Подаєтьсяза автографом (ф. 2, № 224).

Датується за змістом.

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 534—535.

Подається за автографом (ф. 2, № 223).

С к у т о к — наслідок.

... Одного лікар я-німця ...— Прізвище ялтинського лікаря — Тамбурер. Докладніших відомостей немає.

124. ДО М. Ф. КОМАРОВА. 23 грудня 1907 р. Ялта

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 535—536.

Подається за автографом (ф. 2, № 1442).

Галя — Галина Михайлівна Комарова (Комарівна, 1877— 1938), українська поетеса, дочка М. Ф. Комарова. Збірка її поезій «Починок» вийшла 1903 р.

«Пісні до танцю» — «Народні пісні до танцю (з нотами) з голосу Івана Франка та Лариси Косач списав К. Квітка».

К л и м — К. В. Квітка.

Ш е л у х і н Сергій Павлович (1864—1938) — маловідомий поет (псевдонім — С. Павленко), журналіст, літературознавець буржуазно-націоналістичного напряму, юрист, член одеського товариства «Просвіта».

Молодший Крамаренко — особа не встановлена.

1908

125. ДО О. П. КОСАЧ (сестри). Початок 1908 р. Ялта

Друкується вперше за автографом (ф. 2, № 379).

Датується за змістом на підставі згадки про те, що «три дні торгу не буде» (очевидно, на різдвяні свята), про те, що «Кльоня поправляється» (в 128-му листі він уже «дуже поправився») і про посилку, надіслану, очевидно, сестрою Лесі Українки Ольгою до різдвяних свят.

126. ДО О. П. КОСАЧ (матері). 7 січня 1908 р. Ялта

Друкується вперше за автографом (ф. 2, № 377).

«Б о я н» — київське хорове товариство, засноване 1905 р. (існувало кілька років). Організовувало публічні концерти, в яких виконувалися українські та російські народні пісні, твори видатних вітчизняних та зарубіжних композиторів. 1907 р. (5 березня), зокрема, провело літературно-музичний вечір пам’яті Т. Шевченка. Головою товариства певний час був М. Лисенко.

127. ДО О. П. КОСАЧ (сестри). 10 січня 1908 р. Ялта

Друкується вперше за автографом (ф. 2, № 378).

К а с п е р — особа не встановлена.

С а п є ж к о Кирило Михайлович (1857—1928) — український хірург, в 1902—1919 pp.— професор Одеського університету.

Радзіевський — очевидно, Олексій Іванович, приват-доцент Київського університету, небіж І. С. Нечуя-Левицького.

А л я л ь о — здрібніло-пестливе ім’я Михайла, сина

О, П, Косач-Кривинюк,

Друкується вперше за автографом (ф. 2, № 380). Початок листа не зберігся.

Датується за змістом.

... Одібрала від Кльоні листа ...— Цей лист почав писати К. В. Квітка. Збереглося лише два незавершені речення, написані його рукою (одне без початку, друге —без кінця), де йдеться про хворобу Лесі Українки. Продовжила лист Леся Ук-раїпка.

...Любая Лілеєнька може прибути до ме-і! е ...— 29 (16 січня) 1908 р. О. Косач-Кривинюк писала Лесі Українці, що її призначено лікарем у село Тагачин недалеко від Коло-дя.жпого (тепер Турійського району Волинської області), але не поїде туди, якщо потрібно допомагати хворій сестрі. Леся Українка, очевидно, відповідає саме па цей лист, що дає підставу для датування її листа.

... Михайлова справа ...— 23 (10) вересня 1907 р. М. В. Кривпнюк був заарештований і перебував у в’язниці до суду, який 29 (16) січня виправдав його. Це ще одна підстава до датування листа Лесі Українки.

129. ДО О. П. КОСАЧ (сестри) і М. В. КРИВИНЮКА.

2 лютого 1908 р. Ялта

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 536—538.

Подається за автографом (ф. 2, № 381).

... З покінченням тарапати ...—йдеться про звільнення М. В. Кривинюка з-під арешту.

130. ДО О. ЛУЦЬКОГО. 8 лютого 1908 р. Ялта

Вперше надруковано у вид.: Леся Українка. Публікації, статті, дослідження, вип. З, с. 72—73.

Подається за автографом (ф. 2, № 952).

Пачовський Василь Миколайович (1878—1942) — український поет, твори якого переважно мали декадентсько-символіс-тпчпий характер, эабарвлені містичними й націоналістичними тенденціями.

131. ДО Н. К. КИБАЛЬЧИЧ. 10 лютого 1908 р. Ялта

Вперше надруковано в журналі «Літературно-науковийвісник», 1925, іш. 10, с. 132-133.

Подається за автографом (ф. 2, № 935).

К ибальчич Надія Костянтинівна (1878—1914), в одруженні Козловська — українська письменниця, автор оповідань, и а рисі в, поезій. Чоловік Н. К. Кибальчич, лікар за фахом, за участь у революційних подіях 1905 р. був ув’язнений і звільнений із підірваним здоров’ям. Н. К. Кибальчич повезла його лікувати в Італію і пробула там п’ять років.

Оспедалетті — місто в Італії.

Вперше надруковано скорочено в перекладі російською мовою у вид.: Coup. соч. в 3-х т., т. З, с. 333.

Подасться за автографом (ф. 2, № 225).

...Написала якесь о п о в і д а п н я ...— Мається на увазі оповідання «Розмова», вперше надруковане в «Літературно-науковому віснику», 1908, кн. 6, с. 420—437. Зберігся й автограф його, датований «1908 p., 20.1. Ялта» (ф.2, № 839).

...Повість для твоєї «Молодої України»...— Цей задум по був реалізований.

С а д о в с ь к и й (справжнє прізвище — Тобілевич) Микола Карповпч (1S56—1933) — великий український актор і режисер, один з основоположників дожовтневого українського театру, представник реалістичної школи, засновник стаціонарного театру на Україні.

... «Троянді» особливо не ведеться ...— Перший драматичний твір Лесі Українки «Блакитна троянда», написаний 1896 p., з’явився друком лише 1908 р. в альманасі «Нова рада» (К., с. 387-452).

...Може б, хто ї ї й поставив ...— «Блакитна троянда» була однією з перших в українській літературі психологічних драм, а тогочасні українські театри були мало підготовлені для постановки такого типу п’єс. Це й призвело до сценічних невдач і невисоких оцінок п’єси дожовтневою критикою. Вперше п’єса була поставлена на сцені 1899 р. трупою М. Л. Кропивницького, вдруге — 1907 р. музично-драматичною школою ім. М. В. Лисенка. До 100-річчя з дня народження Лесі Українки (1971) постановку «Блакитної троянди» здійснив Львівський український драматичний театр ім. М. Заньковецької, а також ряд інших театрів Радянського Союзу.

133.