Читати книгу - "П'ята Саллі"

158
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 18 19 20 ... 84
Перейти на сторінку:
після смерті спорожніє, наші душі — всі п’ять душ — звільняться. А тоді у кожної з нас буде свій шлях до спасіння чи приречення, згідно з тим, яке життя ми вели, якими ми були. Не думаю, що Господь дозволить мені мучитися за те, що робили Джинкс та Белла. Ми з Саллі чисті. Ми заслуговуємо місця в раю. А ти як думаєш, Мерфі?

Щодо Ноли я ще не впевнена. Вона загалом хороша людина і добре освічена, але вона атеїстка. Взиває ім’я Господа намарне і говорить жахливі речі про владу. І ще, я думаю, вона б воліла жити в комуні та підтримує радикальні ідеї. Як-от, поправку про рівні права[42]. Коли вона думає про це, я впевнена, що це правильно, і всім серцем підтримую свободу та рівність. Але коли вже Белла біситься проти цього й говорить, що нам краще залишити все, як є, бо жінки знають, як змушувати чоловіків робити те, що нам заманеться, я переконуюсь, що вона має рацію, а Нола — ні. І ще Нола підтримує аборти, тому не бачу для неї шляху до раю. Я не кажу, що вона робить якісь погані речі, тільки час від часу щось крала, але у неї погані погляди. Люди потрапляють до пекла за погані погляди, навіть якщо ніяк їх не втілюють? Що, якщо ти спробуєш вчинити самогубство, але не зможеш?

Я знаю, що сказав би Мерфі, якби міг. Що він не знає, що ніхто достоту не знає.

– Іноді, — сказала я, — я думаю, що з нашою божевільною ментальною системою — тим, що Роджер називає множинністю — мало б бути можливо, щоб коли якась одна помре і відправиться в потойбіч, інші залишилися б живими. Тоді я могла б знати, що відбувається після смерті, й не довелося б самій через це проходити. Це було б просто…

Я відчула, що Мерфі зі мною погоджується.

— Я мала би бути справжньою людиною, Мерфі, правда? О Боже, як я хочу бути справжньою людиною.

Я пробалакала з Мерфі майже до четвертої ранку, і ця розмова перетворилася на дуже глибоку та духовну, наче я ледь не молила його про допомогу.

Підведеною правою рукою Мерфі поблагословив мене, і мені стало краще. Я дізналася багато про себе, розмовляючи з Мерфі. І це подарувало мені надію, що навіть після того, як Саллі прийме правду, для мене ще залишиться місце в світі.

* * *

Наступного ранку Саллі прокинулася з відчуттям сорому за те, що дзвонила Ларрі. Вона подумала про те, щоб зателефонувати та вибачитись, але вирішила, що це тільки ще більше розсердить його. Вона вийшла купити собі якогось одягу, але чомусь жодна річ їй не сподобалася. Потрібно було щось нове, щоб додати духу.

Саллі вирішила закупитися в супермаркеті «Гортонз». Всю мандрівку у метро до Тридцять четвертої вулиці вона сиділа налякана і напружена. Вона так багато читала про напади в метро, що з осторогою дивилася на кожне чоловіче обличчя — особливо молоде. Підлітки стали жорстокішими. Ніхто вже не був у безпеці. Всі вони крали гроші, щоб купити наркотики. Нью-Йорк перетворився на жахіття. Вона пересіла в інший поїзд, нервово стискаючи велику червону сумочку під рукою. Озиралася, чи ніхто її не переслідує.

Саллі видихнула з полегшенням тільки тоді, коли увійшла крізь великі знайомі двері «Гортонза», але свою торбу все ще несла, підвісивши на одній руці й обхопивши другою, як і радили протизлочинні повідомлення поліції по телевізору.

Вона купила дві сукні, пару слаксів та купальний костюм. Одяг, який вона зазвичай не носила. Їй здавалося, що її смаки змінюються, стають молодіжнішими, моднішими та стильнішими. Після покупок у неї залишилося трішки більше грошей, ніж було потрібно на поїздку додому. Одного дня, вирішила вона, варто буде відкрити собі рахунок у «Гортонзі».

Коли Саллі спустилася ескалатором, то помітила, що за нею спостерігає чоловік з поораним віспою обличчям, одягнений в джинси та брунатну вітрівку. Саллі зійшла на другому поверсі та пройшлася до ліфта. Він увійшов просто за нею, не витягуючи рук із кишень джинсів. Вона притиснулася спиною до стінки ліфта, а головний біль почав поколювати потилицю. Вона почекає, щоб чоловік вийшов перший, а тоді зійде на наступному поверсі. Ліфт поїхав на найвищий поверх, а чоловік так і не виходив. Біль вже відступав, але тіло тремтіло від холоду…

Нола вийшла з ліфта та замислилася, що робить у «Гортонзі».

Це вона вперше була назовні після океану. Нола пригадала «Нейтанз», дощ, мокрий пісок між пальцями ніг та трьох чоловіків, що тягнули її під дощаний поміст. Треба буде запитати Деррі, що трапилося після Коні-Айленду.

Вона заглянула в сумку, помітила невеликий відкритий купальний костюм та вирішила, що це точно не Саллі закуплялася. Або Белла, або Деррі. Що ж, доки вона тут, могла б і прикупити собі якогось мистецького приладдя. Нола понишпорила в сумочці та знайшла лише півтора долари. Не вистачить навіть на таксі додому. І, чорт забирай, вона не взяла з собою чекову книжку.

Нола ошаліла від люті на ту, яка кинула її в такому скрутному становищі. Вона зайшла у відділ з мистецькими товарами та, коли продавець відвернувся, поцупила три великі тюбики олійної фарби собі в сумку. Потрібні були ще пензлі. Вона спритно вкрала собі декілька.

Впевнена, що ніхто її не побачив, Нола поїхала ескалатором та помітила чоловіка з поораним віспою обличчям в джинсах та брунатній вітрівці, що стояв просто позаду неї. Що ж, якщо цей мудак вирве у неї сумку, то багато не отримає.

Нола вже виходила через передні двері, коли він її наздогнав.

— Леді, — сказав він. — Я співробітник служби безпеки магазину. Чи не могли б ви пройти, будь ласка, зі мною?

Вона витріщилась на нього.

— Що ви таке кажете?

— Просто ходімо, будь ласка.

— Звідки мені знати, що ви справді працівник магазину? — сказала вона. — Ви можете бути звичайнісіньким крадієм жіночих сумочок. — Нола почала відходити, сподіваючись, вдало впоратись із ситуацією.

— Леді, — сказав він, йдучи за нею. — Просто почекайте. — Він витяг гаманець та показав їй своє посвідчення, в якому було вказано «Служба безпеки магазину “Гортонз”». Коли чоловік тягнувся за гаманцем, Нола помітила пістолет в кобурі під пахвою під вітрівкою.

— Я нічого не зробила, — сказала вона.

— Просто ходімо зі мною, й ми це перевіримо, — сказав він.

Нола обернулась та пішла за ним.

— Чекайте дзвінка від мого адвоката, — сказала вона. — Я засуджу вас і весь магазин за помилковий

1 ... 18 19 20 ... 84
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «П'ята Саллі», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "П'ята Саллі"