Читати книгу - "Тінь корони, RIV"

       Всі озирнулися на нього. Він тримав руку на нозі, з якої текла кров. «Ой! Вибач, я випадково переплутав меч. Замість тренувального взяв бойовий», — із безтурботністю промовив Арон.  «Мартін! Мартін!» — гукав Ігвард. «Я тут!» — відповів Мартін. «Добре, що ти тут!» — із сарказмом відповів король і продовжив: «Погукай свого Густана, тільки швидко!». Ігвард підійшов до Луїса та допоміг сісти. «Гаразд! Вже йду! Яке там… Біжу!» — жартуючи, але правдиво відповів слуга, і побіг у бік вхідних воріт. Вже через десять хвилин швидко прийшов літній чоловік з довгим сивим волоссям і підійшов до Луїса. Разом із Мартіном вони допомогли йому встати. «Як він?» — стурбовано запитав король, звертаючись до лікаря. «Мілорде, рана не глибока, тому вже через два-три дні він буде здоровим», — відповів лікар. «Ну добре, Густан, я тобі довіряю», — остаточно сказав Ігвард. Мартін і Густан допомагали Луїсу йти до кімнати лікаря, де Густан зробить перев’язку. Тим часом Ігвард завершив тренування та покликав Арона на особисту бесіду: «Ароне! Зайдеш пізніше до моїх покоїв. Добре?» Арон відповів: «Так, Сір. Зайду». Всі інші розійшлися хто куди: Едріан — до Марієтти, Олаф, Лео та Арон — у свої покої, Ніл — готувати доповідь королю про розвідку. Лицарі також розійшлися у своїх справах.