Читати книгу - "Афера на двох, Ірен Кларк"

 

— У тебе є інші варіанти?

 

Я випустив дим і на секунду замислився. Варіантів було небагато. Готель — погана ідея. Дача Ніка? Так само небезпечно. Але було одне місце, яке мало кому спало б на думку.

 

— Є одне місце, — сказав я. — Але мені потрібен час, щоб усе перевірити.

 

— Яке місце?

 

— Гаражі.

 

— Що? — Нік явно не чекав такої відповіді.

 

Я всміхнувся і загасив сигарету.

 

— Є один старий гаражний кооператив за містом. Чув про нього?

 

— Якщо ти про той, що біля старої траси, то так. Там ще колись нелегальні гонки влаштовували.

 

— Саме там. Я один раз катався з хлопцями, які там збиралися. Якщо мені пощастить, у мене ще є один боржник серед них.

 

— І ти думаєш, що це хороше місце для схованки?

 

— А хто буде шукати нас у забитому гаражі серед металобрухту?

 

Нік хмикнув.

 

— Ну, логіка в цьому є.

 

— Я перевірю, чи можна там залишитись, і якщо все чисто, вивезу Ліну туди.

 

— Добре. Якщо що, подзвони.

 

— Подзвоню.

 

Я вимкнув телефон і ще раз глянув на Ліну.

 

З її появою моє життя заграло новими фарбами.