Читати книгу - "Том 12"

№ 1, с. 6—8.

«Д з в і н»— український науково-мистецький щомісячний журнал буржуазно-націоналістичного напряму. Виходив у Києві 1913—1914 pp.

..Я мала необережність пообіцяти їм ще одну річ...— Йдеться, мабуть, про драматичну поему «Оргія», надруковану в журналі «Дзвін» (1913, № 4, с. 229—245).

... Щоб він зняв моє імення з списку ...— Редколегія журналу «Дзвін» прагнула залучити до співробітництва в ньому Лесю Українку, однак поетеса, з ясувавши реакційну політичну платформу журналу, рішуче обірвала з ним творчі стосунки.

X а в т у р — хабар.

Пошехоньє...— топонімічний образ із «Пошехонских рассказов» М. Є. Салтикова-Щедріна.

... «Щ иру неправду», що загрожує «увесь світ зажерти»...— Парафраз із народної пісні «Про правду й неправду».

«Дзвін» — видавництво в Києві, навколо якого групувалися українські соціал-шовіністи.

... Твої спогади прекрасні! — Маються на увазі мемуари Олени Пчілки про М. В. Лисенка («Рідний край», 1912, № 16, 17).

270. ДО Ф. М. КОЛЕССИ. 18 березня 1913 р. Хельван

Вперше надруковано у вид.: Леся Українка. Львів, 1946, с. 55-58.

Подається за автографом (ф. 2, № 949).

Ароганція — нахабство, зухвальство.

Географическое общество — Російське географічне товариство, засноване в Росії 1845 p., об’єднувало географів-професіоналів і осіб, що цікавились географічною наукою. У 1926 р. було перетворене в Державне географічне товариство, в 1938 — у Географічне товариство СРСР. З 1956 р. входить до Міжнародного географічного союзу.

...Що ви не одержали статті Борейка ...-Йдеться про статтю К. В. Квітки «Новітня українська музична етнографія».

М а с л о в Олександр Леонтійович (1876—1914) — російський збирач і дослідник народної музики, редагував журнал «Музика и жизнь» (1908—1912).

271. до Ф. П. ПЕТРУНЕНКА. 18 березня 1913 р. Хельван

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-тл т., т. 5, с. 655—656,

Подається за машинописною копією (ф. 2, № 1423).

Автограф не зберігся.

Датується за попереднім листом («... Оце зараз пошлю подтвер-дження моєї просьби ...»).

272. ДО О. П. КОСАЧ (сестри). 19 березня 1913 р. Хельван

Друкується вперше за автографом (ф. 2, № 432).

Видно, хтось інтере^ується листами з Єгипту...— Леся Українка натякає на затримку і цензурну перевірку її кореспонденції.

273. ДО О. П. КОСАЧ (матері). 27 березня 1913 р. Хельван

Вперше надруковано в журналі «Червоний шлях», 1923, кн. 8, с. 245-246.

Подається за першодруком.

Автограф но зберігся.

Пані Мушка — українська драматична акторка, режисер і педагог Марія Михайлівна Старицька (1865—1930), яка в 1904— 1927 pp. очолювала драматичний відділ Музично-драматичної школи Миколи Лисенка. Тут уперше на українській сцені в 1913 р. силами учнів були інсценізовані драматичні твори Лесі Українки «Айша і Мохаммед» та «Йоганна, жінка Хусова». * ;

«Фрегат П а л л а д а» — цикл нарисів (1855—1857) видатного російського письменника Івана Олександровича Гончарова (1812-1891).

Рудченко —І. Я. Рудченко (І. Білик).

274. ДО О. Ю. КОБИЛЯНСЬКОЇ. З квітня 1913 р. Хельван

Внерше надруковано у вид.: Хрестоматія критичних матеріалів, т. З, с. 106—108.

Подається за автографом (ф. 14, № 925).

... Ентузіазмом охоплену Грецію ...— Йдеться про народне піднесення, ентузіазм у зв язку з визволенням з-під турецького поневолення грецьких провінцій Фессалії та Епіру.

...Ніяк не докінчить одної р е ч і ...—Мається на увазі драматична поема «Оргія», яку завершено 28 березня (ст. ст.) 1913 р.

Лютюсь — К. В. Квітка.

...Написати одну новелку і одно дитяче оповідання ...— Леся Українка встигла лише розпочати твір про мусульманських жінок «Екбаль-ганем», опублікований в журналі «Літературно-науковпй вісник», 1913 p., кн. 10, с. 4—9. Про роботу над оповіданням з життя дітей відомостей нема.

...Займуся чиїмсь «У неділю ран о...» ...— Леся Українка мала намір інсценізувати повість О. Кобилянської «У неділю рано зілля копала», проте встигла написати лише план драми (ф. 2, № 864).

* «Через кладку» — повість О. Кобилянської з елементами автобіографізму, опублікована в журналі «Літературно-науковий вісник», 1912, кн. 1—2.

Свята Анн а—так Леся Українка називала матір О. Ю. Кобилянської Марію Йосипівну, яка передчасно померла 1906 р.

Володимир — В. Ю. Кобилянський, помер від туберкульозу 1909 р.

275. ДО БІБЛІОТЕКИ НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА ІМЕНІ ШЕВЧЕНКА У ЛЬВОВІ. 8 квітня 1913 р. Хельван

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 659.

Подається за автографом (ф. 2, № 919).

На звороті аркуша іншою рукою написано:

«Одѳрж[ано] в депоз[ит] 15/IV 1913.

1. III і IV розд[іли] драми «Руфін і Прісцілла».

2. Виключені місця, виписки і матеріали, належні до тої ж драми.

3. Драма «Бояриня».

4. «Триптих» (три менші поеми).

5. Драма «Оргія».

6. «Адвокат Мартіан».

М. Федюшка, Ів. Кревецькийь.

Кревецький Іван (1883—1940) — український історик та бібліограф. Був директором бібліотеки Наукового товариства імені Шевченка у Львові.

276. ДО О. П. КОСАЧ (матері). 12 квітня 1913 р. Хельван

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 659—660*

Подається за автографом (ф. 2, № 260).

«Полон» друкувався вперше у «Раді» ...— Драматична поема «Вавілонський полон» опублікована в альманасі «Нова рада» (К., 1908).

«Вісник культ у j) и і життя» — журнал, що виходив у Києві в 1913 р. Певнии час його редактором був Г. Хоткевич.

«Любов до женщини»— драматичний етюд Г. Хотке-в іча.

Д’ А н у н ц і о Габрієле (1863—1938) — італійський письменник декадентського спрямування. З кінця XIX ст.— апологет імперіалізму, пізніше — прибічник фашистських ідей.

Коненков Сергій Тимофійович (1874—1971) — визначний радянський скульптор, народний художник СРСР, дійсний член АН СРСР, Герой Соціалістичної Праці, лауреат Ленінської і державних премій. Про нього Г. Хоткевич написав статтю (надрукована у «Віснику культури і життя», 1913, № 1—2) і додав до неї репродукції кількох скульптурних творів С. Коненкова. Як статтю Г. Хоткевича, так і роботи початкуючого скульптора Леся Українка критикувала.

...Чи не об'являть про мене, як про Коцюбинського ...— Йдеться про неприємні, образливі для письменника балачки, зчинені буржуазно-націоналістичними видавцями навколо хворого М. М. Коцюбинського, який користувався матеріальною допомогою Київського літературно-артистичного товариства.

277. ДО О. Ю. КОБИЛЯНСЬКОЇ. 8 травня 1913 р. Мармурове море

Вперше надруковано скорочено в перекладі російською мовою у вцд.: Собр. соч. в 3-х т., т. З, с. 360—363.

Подається за автографом (ф. 14, № 926).

м.На с в [я т о г о] Юрія 23 ст. ст,