Читати книгу - "Дао-Де-Цзін"

class="p1">Зусилля ж мудрого спрямовані на те, щоб зробити життя ситим, а не на те, щоб мати багато речей. І він, задовольняючись незначним у світі матерії, вибирає Споконвічне.

13

Слава і ганьба — однаково страшні. Знаменитість — велике нещастя в житті.

Що означає, що слава і ганьба — однаково страшні? Це означає, що люди, ризикуючи, борються за славу, а потім бояться її втратити.

Що означає, що знаменитість — велике нещастя в житті? Це означає, що я маю велике нещастя, тому що я дорожу своїм ім’ям.

Коли я не буду дорожити своїм ім’ям, — тоді в мене не буде і багатьох нещасть.

Тому мудрий ніколи не прагне до звеличування самого себе. Він лише самовіддано служить людям. І тому він може жити серед них у спокої. Він ні з ким і ні за що не бореться — тому він невразливий.

14

Якщо дивитися на Дао — то не відразу помітиш. І тому називають Його важкопомітним.

Якщо слухати Його — то не відразу почуєш. І тому називають Його нечутним.

Якщо намагатися схопити Його — то не просто Його досягти. І тому називають Його невловимим.

У Ньому — Ті, Хто захоплюють Собою![11] Причому всі Вони злиті у Дао в Єдине.

Дао — однакове вгорі і внизу.

Дао — будучи безмежним за розмірами — не може бути назване ім’ям когось конкретного з Них.

Вони виходять із Дао, проявляючи Кожен Свою індивідуальність — і потім знову вертаються до відсутності індивідуального прояву — в Ньому.

Дао не має тілесних образів і обличчя. Тому говорять про Нього, як про приховане і таємниче.

Зустрічаюся з Дао — і не бачу обличчя Його, іду за Ним — і не бачу спини Його.

Строго ідучи споконвічним Шляхом перетворення себе як свідомості — можна пізнати те Вічне Начало. Цей Шлях є Шляхом до Дао.

15

Споконвічно ті, які були здатні до духовного Просвітління, пізнавали приховані та важкопізнавані малі і більші щаблі цього Шляху.

Цих подвижників було важко впізнати. Лише в загальних рисах окреслю їхній образ: вони були обережними, начебто переходили взимку потік, вони були обачними, тому що остерігалися сторонніх людей, вони були завжди зібраними, тому що усвідомлювали тимчасовість свого перебування на Землі, вони були пильними, начебто йшли по крихкому льоду, вони були прості і не вишукані, вони були неосяжними, наче долина, вони були недоступними для зайвих поглядів.

Це були ті, які, дотримуючись спокою, вміли брудне перетворювати на чисте.

Це були ті, які сприяли еволюції Життя.

Вони шанували Дао і були задоволені незначним у світі матерії. Не бажаючи надміру, вони обмежувалися тим, що мали, і не шукали більшого.

16

Доведу пустоту в собі до кінця, знайду цілковитий спокій! Нехай все навколо рухається саме собою! Нехай всі навколо розцвітають духовно і просуваються до пізнання своєї істинної Суті![13]

Ті, хто прийшов до пізнання своєї істинної Суті, знаходять цілковитий спокій. Це є знаходженням загальної Обителі всіх Тих, Хто Досягнув.

Буття в Обителі Тих, Хто Досягнув, повинне стати постійним. Той, хто набув такої сталості, називається Просвітленим, Досконалим і Таким, Що Досяг Вищої Мудрості.

Ті, Хто Досягнув Обителі, є Єдиним «Ми», Яке і є Вищим Правителем. Ту Обитель називають також Небом. Це і є Обитель Вічного Дао.

Дао — безтілесне. Воно не може бути ніким «схоплене». І тому Воно невразливо.

17

Вищий Правитель дарує можливість розвитку свідомості всім Своїм підданим. Але Він не прагне облагодіяти або винагородити їх «земним». Він також не прагне вселити до Себе страх і трепет.

Той же, хто лише сліпо вірує, — про це не знає. Але Той, Хто пізнав Його, — вже не вірить сліпо.

О, яка глибока ця істина!

Досягаючи успіху, я просуваюся далі — і все більше розуміння про Все розкривають переді мною.

18

Якщо в країні відкинули Велике Дао — починаються розмови про «гуманізм», «правосуддя»… Але в цій ситуації подібні мудрування є лиш великим лицемірством!

Подібно цьому, коли в сім’ї розбрат, — висуваються вимоги «синівської шанобливості» і «батьківської любові»…

А коли в цілій державі панує таке безладдя — з’являються гасла «патріотизму», «любові до батьківщини»…

19

Коли будуть усунуті подібні неправда і лицемірство — народ буде щасливішим стократ. Брехливість, жага наживи, злодійство, жорстокість до живих істот — все це зникне тоді, коли люди матимуть істинні знання. Бо всі пороки людські — від нестачі знань. Саме знання покажуть людям, що це в їхніх особистих інтересах — бути простими і добрими, вгамувати особисті «земні» бажання і звільнитись од пагубних пристрастей.

20

Припини зберігати вірність речам, до яких прив’язаний, — і ти звільнишся від горя і жалості до себе! Тільки зробивши так, можна знайти істинну Опору в житті! Хіба не варто заради цього відмовитися від загальноприйнятих у народі сподівань і звичаїв?

Як ж велика різниця між добром і злом!

Не роби того, чого не бажає інший, — тільки цим одним принципом уже можна зменшити хаос, установити в суспільстві порядок.

Але поки… всі люди віддаються неробству… І хаосом охоплене суспільство…

Тільки я один спокійний і не виставляю себе на загальні оглядини. Я подібний до дитини, яка взагалі не народилася в цьому світі ледарства…

Всі люди полонені мирськими бажаннями. І тільки я один відмовився від усього, що цінне для них. Я — до цього всього байдужий.

Всі люди живуть у своєму егоцентризмі. Один тільки я обрав — позбутися його.

Я — пливу Потоком Свідомості в Просторі і не знаю, коли зупинюся…

Я — у серці своєму пізнаю Дао! О, яке ж Воно надтонке!

Я вирізняюсь од інших тем, що ціную Те, Що створило всі наші життя.

21

Де виходить із Дао. А Дао перебуває в Споконвічній Глибині.

Де — це Те, Що діє і рухає. Воно — настільки ж таємниче й приховане, як і Дао. Але Воно — теж існує насправді!

Воно може мати форму.

І Воно має силу. Сила його перевершує все, що існує у світі.

Де можна побачити. Зі стародавніх часів і до наших днів не змовкає Голос Де, сповіщаючи Волю Творця всього матеріального світу.

Де ж можу я побачити лице Де? — Скрізь!

22

Задовольняючись мізерним — знайдеш багато чого. Ганяючись за всім, зіб’єшся зі шляху. Мудрий дослухається цього повчання. От би воно напоумило і всю