Читати книгу - "Дао-Де-Цзін"

захисту він застосовує силу. Він використовує всі можливості, аби зберегти мир.

Прославляти себе військовою перемогою — це означає радіти вбивству людей. Того, хто радіє вбивству людей, — хіба можна поважати?

А повага веде до благополуччя. Благополуччя сприяє творенню.

До нещастя ж — веде насильство.

Якщо убивають багатьох людей, то про це треба гірко вболівати. Перемогу потрібно відзначати похоронною церемонією.

32

Дао — вічне і не має людської подоби.

Хоча Дао — Істота ніжна, та ніхто у світі не може Його собі підкорити.

Якби шляхта й правителі країни стали жити в гармонії з Дао — то всі інші люди самі стали б спокійними. Небо і земля тоді злилися б у гармонії, настали б щастя і благополуччя, народ заспокоївся б навіть без наказів!

Заради встановлення порядку в країні створюють закони. Але вони не повинні бути безпідставно суворими.

Дао подібне океану. Океан нижче всіх рік — і тому всі ріки течуть у нього.

33

Той, хто знає людей, — розумний. Той, хто пізнав себе, — просвітлений.[19] Той, хто вміє перемагати ворогів — сильний. Той, хто перемагає самого себе,[20] — могутній.

Той, хто має матеріальний статок, — живе забезпечено. Той, хто діє з великим завзяттям — має волю. Але той, хто потурає своїм примхам — слабкий і дурний.

Хто ж досяг Злиття з Дао і не втрачає його — той досяг Вищого Буття. І, умерши тілом, він продовжує жити в Дао, ставши істинно Безсмертним.

34

Вічне Дао пронизує Собою все. Воно є і праворуч, і ліворуч. Завдяки Йому виникають і продовжують жити й розвиватися всі душі.

Хоч Дао настільки величне і здійснює ці великі справи — та слави Собі не бажає.

Воно з любов’ю виховує всіх істот. Воно не чинить над ними насильства. Воно не наполягає на виконанні людьми Його бажань.

Воно — величне, хоча не наполягає на цьому.

Розумні люди ідуть до Нього — Великого.

35

У Велике Дао стікаються всі Досконалі.

Іди і ти цим Шляхом! Цим ти не можеш заподіяти собі ніякої шкоди, навпаки — досягнеш спокою, гармонії і повноти життя.

Особисто я, перебуваючи в недіянні, мандрую в Безмежності Дао. Це — не передати словами! Дао — Якнайнайтонше і Найблаженніше!

36

Пристрасть «земна» — послабляє. Непохитна рішучість — наповнює силою.

Пристрасть «земна» — калічить. Непохитна рішучість — підносить і зміцнює свідомість.

Пристрасть «земна» — поневолює її власника. Непохитна рішучість — робить людину вільною.

Безпристрасне, м’яке і податливе — перемагає пристрасне тверде і грубе.

37

Дао не діє безпосередньо у світі матерії.[21] Але, все-таки, все Творення є добутком Його творчості.

Дій так само — і тоді все живе навколо розвиватиметься природним для нього чином!

Коли живеш у простоті, незважаючи на плітки і ворожнечу, в гармонії з Дао, — тоді й приходиш до того, що називається, «не мати прив’язаностей і пристрастей».

Відсутність «земних» бажань приносить спокій всередині себе, — а тоді і довкола встановлюється порядок.

38

Людина, що представляє Собою Велике Де, не примушує Себе до виконання добрих справ: вона природно являє Собою саму Доброчесність.

Людина ж, далека від Де, якраз може намагатися змушувати себе до виконання добрих справ: така людина не є доброчесною за своєю суттю.

Людина, яка представляє Собою Велике Де, не прагне до активної діяльності у світі матерії: така людина діє в недіянні.

Людина ж, далека від Де, живе в суєті і діє під впливом своїх пристрастей. У релігійному напрямі життя її діяльність зводиться лише до ритуалів, але сподівання на «магію» ритуалів знаменує виродження релігії! Така людина, крім того, примушує інших людей діяти, як сама.

Таке трапляється тільки з тими, хто не має у своїх життях Дао. Їм не можна довіряти, вони вже зрадили Дао — і готові зрадити кого завгодно.

Мудрий, пізнавши Дао, здатний розрізняти людей за цими ознаками. Він вибирає спілкування тільки з людьми добра.

39

Є Ті, Хто з давніх часів перебуває у Єдності з Дао. Завдяки Їм — небо чисте і земля непорушна, природа ніжна, ріки повноводні, долини цвітуть, плодяться всі істоти; герої духовного Шляху є зразками для наслідування. От що забезпечують Ті, Хто досяг Єдності!

Якби не Їхня допомога — то небо не було б чистим, земля б потріскалася б, природа перестала б дарувати свою красу, долини перестали б цвісти і перетворилися на пустелю, живі істоти перестали б народжуватися і зникли; герої духовного Шляху перестали б бути прикладом доброчинності і були б осміяні та вигнані…

Народ є опорою для правителів. Тому ті земні правителі, які самі себе возвеличують, міцного становища не мають. Це відбувається тому, що вони не розглядають народ як свою опору. Це — їхня помилка.

Якщо розібрати колісницю, на якій сидиш, — що залишиться?

Не вважай себе дорогоцінною яшмою! Будь простим — як звичайний камінь!

40

Взаємодія протилежностей — це сфера діяльності Дао.

Найвище Стоншення — одна з найважливіших властивостей Дао. Їй протистоять грубі властивості людей зла.

Увесь розвиток втілених істот здійснюється у взаємодії цих протилежностей.

Але сам світ матерії відбувся від Найтоншої Першооснови…

41

…Мудра людина, довідавшись про Дао, спрямовується до самореалізації в Ньому.

Але немудрий, довідавшись про Дао, — то зберігає Його у своєму розумі, то втрачає.

Дурні ж, почувши про Дао, глузують з Нього. А Тих, Хто пізнав Дао, — Тих вони називають заблудлими, божевільними… Мудрість видається їм божевіллям…, вища справедливість — пороком…, праведність — розпустою…, велика істина — неправдою…

Так, великий квадрат не має кутів, великий звук не можна почути, великий образ неозорий…

Так, Дао приховане від їхніх поглядів. Воно веде до Досконалості тільки достойників!

42

З Дао колись зринув Один, Він взяв із Собою ще Двох, ті Двоє — ще Трьох, і всі Вони зайнялися створенням на планеті різноманітних форм життя.[22]

Всі ці істоти підрозділяються на пари протилежностей інь і ян і наповнюються енергією ці.[23] Від їхньої взаємодії і відбувається їхній подальший розвиток.

Всі істоти бояться самотності і сприймають її як страждання. Це стосується, зокрема, і земних правителів.

Усі такі люди піклуються лише про себе, відмовляючи в допомозі іншим.

Але вірне рішення криється саме в тому, щоб присвятити себе турботі про інших, забуваючи при цьому про себе.

Мудрий духовний подвижник, що присвятив своє життя благу