Читати книгу - "Коран (фрагменти), Невідомий Автор"

Немає ніякого приневолення у вірі. Істинний шлях уже чітко відрізнили від блуканини. Хто не вірує в ідолів, а вірує в Аллага, той схопився за тверду рукоять, яка ніколи не поламається. Аллаг усе чує, все знає!

257. Аллаг — покровитель тих, хто увірував: Він виводить їх з мороку до світла.

А невіруючим покровителі — ідоли, які ведуть їх від світла до мороку. їх віддадуть вогню, і будуть вони там довічно!

258. Невже не задумувався ти, (Мухаммаде,) про того, хто заперечував Ібрагімові щодо Господа його, бо Аллаг дав йому владу? Саме тоді сказав Ібрагім: "господь мій — той, хто оживляє й умертвляє". Той же відказав: "я оживляю й умертвляю". Сказав Ібрагім: "Саме Аллаг примушує сходити сонце зі сходу, тож зроби так, щоб воно зійшло із заходу". І збентежився той, хто не увірував, бо Аллаг не веде прямим шляхом людей нечестивих!

259. Або про того, хто проходив повз селище, зруйноване вщент. Він запитав: "Як оживить Аллаг його, після того як воно загинуло?" Тоді умертвив його Аллаг на сто років, потому воскресив і запитав: "Скільки ти пробув (уві сні)?" той відповів: "Пробув я день або частину дня". Він сказав: "зовсім ні, ти пробув (уві сні) сто років! Подивися на свою їжу й питво, вони не зіпсувалися. І подивися на свого осла, щоби Ми зробили тебе знаменням для людей, — подивися на кістки, як Ми з'єднуємо їх докупи, а потім одягаємо їх м'ясом". І коли стало йому ясно, він сказав: "(Тепер) я знаю, що Аллаг — Усемогутній!"

260. А коли Ібрагім сказав: "Господи! Покажи мені, як Ти оживляєш мертвих", Він відповів: "А хіба ти не увірував?" Той сказав: "Так! Та все ж покажи, щоб серце моє заспокоїлося". Сказав Він: "Візьми ж чотирьох (різних) птахів, приручи їх, (розірви на шматки), потім розклади на кожній горі по шматку, а далі поклич їх: вони блискавично злетяться до тебе. Тож знай, що Аллаг Всемогутній, Премудрий!"

261. Ті, хто витрачає своє майно заради віри, схожі на зернину, яка виростила сім колосків, у кожному колоскові — по сто зерен, бо Аллаг відплачує сторицею, кому захоче. Аллаг Усюдисущий, Всезнаючий!

262. Тим, хто витрачає своє майно заради віри, а потім витрачене не супроводжує докорами й образою, — винагорода від Господа їхнього. Не буде страху над ними, і не сумуватимуть вони.

263. Добре слово і прощення — краще, ніж милостиня, що викликає образу. Аллаг Багатий, Ласкавий!

264. О ви, хто увірував! Не зводьте нанівець вашу милостиню докором і образою, як той, хто витрачає своє майно напоказ людям, а сам не вірує ні в Аллага, ні в Судний День. Він схожий на скелю, припорошену землею: як тільки проллється на неї злива, вона залишить скелю голою. Вони не володітимуть нічим з того, що придбали, бо Аллаг не веде прямим шляхом людей невірних!

265. Ті ж, хто витрачає своє майно, бажаючи (дістати) благовоління Аллага і зміцнити (вірою) душу свою, схожі на садок на пагорбі: його полила злива — і він дав удвічі більше плодів. А не поллє злива — (зволожить) роса. Аллаг бачить, що ви робите!

266. Хіба хотів би хто-небудь із вас, маючи пальмовий сад і виноградник, де внизу течуть ріки, де є всякі плоди, зустріти свою старість тоді, коли в нього ще малі діти, а сад уразив би вогнений смерч, і він згорів биІ Отак роз'ясняє Аллаг вам знамення, — може, ви усвідомите!

267. О ви, хто увірував! Віддавайте (на пожертви) найкраще з того, що придбали, і з того, що вивели Ми вам із землі. Не прагніть віддати найгірше — таке, що ви й самі взяли б, тільки заплющивши очі. Знайте, що Аллаг Багатий і Славний!

268. Шайтан обіцяє вам злидні і спонукає до скупості, а Аллаг обіцяє вам Своє прощення й милість. Аллаг Усюдисущий, Всезнаючий!

269. Він дарує мудрість, кому захоче, а кому даровано мудрість, тому даровано велике благо. Однак про це пам'ятають тільки ті, хто має розум!

270. Скільки б ви не пожертвували, яку б обітницю не давали, Аллаг знає про це, однак у нечестивців немає помічників!

271. Якщо ви відкрито даєте милостиню, це — добре. Якщо ж ви подаєте бідним не напоказ, це — краще для вас і спокутує ваші гріхи. Аллаг знає, що ви робите!

272. Не тобі вести їх прямим шляхом, а Аллаг веде прямим шляхом, кого хоче. Що б ви не пожертвували з добра, — воно для вас самих. І жертвуєте ви тільки тому, що прагнете до милості Аллага. Що б ви не пожертвували з добра, вам буде віддано сповна, вас не скривдять.

273. (Подавайте милостиню) біднякам, що потерпають за віру. Вони не можуть пересуватися по землі; хто не знає, приймає їх за багатіїв через скромність. Ти впізнаєш їх за прикметами: вони надокучливо не жебрають у людей. Аллаг знає про все, що б ви не пожертвували з добра!

274. Тим, хто жертвує своє майно вночі і вдень, таємно і явно, — винагорода в Господа їхнього; немає страху над ними, і не будуть вони сумувати!

275. Ті, хто живе з лихварства, повстануть (із могил) саме так, як устають божевільні від дотику Шайтана. Це — за те, що вони говорили: "Адже торгівля — те ж, що й лихварство". Проте Аллаг дозволив торгівлю, але заборонив лихварство. Тому, до кого дійде повчання від його Господа і він покінчить (з лихварством), буде пробачено: його розсудить Аллаг. Ті ж, хто повернеться (до лихварства), потраплять до пекла, де будуть довічно!

276. Аллаг знищує лихварство і вирощує милостиню. Аллаг не любить жодного невірного грішника!

277. Тим, хто увірував, робив благо, вистоював молитву і давав очищувальну пожертву, — винагорода в Господа їхнього. Немає страху над ними, і не будуть вони сумувати!

278. О ви, хто увірував! Побійтеся Аллага й покінчіть з рештками лихварства, якщо ви віруючі.

279. Якщо ж ви цього не зробите, то начувайтеся: в Аллага та Його посланця буде війна з вами. А якщо ви покаєтеся, вам (залишиться) ваш капітал. Не ображайте, то й вас не скривдять!

280. Коли хтось (перебуває) у скруті, зачекайте, поки його справи владнаються. А ще краще, щоб ви знали, якщо ви пробачите (борг)!

281. Бережіться того дня, коли вас повернуть до Аллага; тоді кожній душі дістанеться сповна по заслузі, — нікого не скривдять!

282. О ви, хто увірував! Якщо берете в борг один в одного на певний час, то робіть запис про це. І нехай записує між вами писар по справедливості. Писар не повинен відмовлятися написати так, як навчив його Аллаг. Тож нехай він пи

ше, а диктує той, хто бере в борг, але побоїться Аллага — Господа свого, і нехай не зменшує там нічого. Якщо той, хто бере в борг, не має здорового глузду, кволий або не може сам диктувати, то нехай диктує по справедливості його опікун. Покличте за свідків двох знайомих вам чоловіків. А якщо не буде двох чоловіків, то — чоловіка і двох жінок, яких ви згодні взяти за свідків, для того, щоб коли помилиться одна, їй нага

дала б інша. А свідки не повинні відмовлятися, коли їх кличуть. Би ж не нехтуйте записувати угоду — малу чи велику — та термін її (дії)— Отак буде найсправедливіше перед Аллагом, найзручніше для засвідчення і найліпше, щоб уникнути сумнівів. Однак, коли це буде торгівля готівкою, яку ви здійснюєте між собою, — тоді на вас не буде гріха, якщо ви не запишете нього. Покличте свідків, коли торгуєте між собою в обмін. Не можна скривдити ні писаря, ні свідка. Якщо ж ви вчините так, то ие буде для вас порушенням приписів. Тож побійтеся Аллага, бо Він вас навчає і знає про все суше.

283. Якщо ви будете в дорозі і не знайдете писаря, то слід брати застави. А якщо ви довіряєте один одному, то той, кому довірено, нехай принесе свою заставу і побоїться Аллага, Господа свого. І не приховуйте свідчення, бо в того, хто приховає його, серце грішне! Аллаг же знає, що ви робите!

284. Аллагу належить те, що в небесах і на землі! Виявите ви чи приховаєте те, що у ваших душах, — Аллаг виставить вам за це точний рахунок. Він простить, кому побажає, і покарає, кого захоче, бо Аллаг Усемогутній!

285. Посланець увірував у те, що послано йому від Господа його, так само — віруючі. Кожен увірував в Аллага, Його ангелів, Його писання та Його посланців. "Ми не бачимо відмінностей у жодному з Його посланців, — кажуть вони, — ми почули й скорилися! (Благаємо) прощення Твого, Господи наш, і до Тебе — остання путь!"

286. Аллаг покладає на кожну душу тільки те, на що вона спроможна. За неї — те, що вона здобула, і проти неї — те, що вона дістала. "Господи наш! Не карай нас, якщо ми забули чи согрішили. Господи наш! Не покладай на нас тягар, як Ти поклав на тих, хто (жив) до нас. Господи наш! Не покладай також на нас те, що нам не під силу. Даруй нам, прости і помилуй нас! Ти — наш Заступник, допоможи ж нам проти людей невірних!"

СУРА 4. ЖІНКИ

В ім'я Аллага, Всемилостивого, Всемилосердного.

1. О люди! Бійтеся Господа вашого, що створив вас з однієї душі, з неї ж створив їй пару — а з них обох розсіяв багато чоловіків і жінок. Тож побійтеся Аллага, Чиїм ім'ям ви вмовляєте один одного, та (остерігайтеся розірвати) родинні зв'язки (між собою). Аллаг — незмінний Дозорець над вами.

2. Віддавайте сиротам їхнє майно, не підмінюйте (вашим) поганим (їхнє) гарне. Не проїдайте майна сиріт (на додачу) до вашого, бо це — великий гріх.

3. Якщо ви боїтеся бути несправедливими з сиротами, то беріть за дружин жінок, що подобаються вам, — двох, трьох, чотирьох. Якщо ж ви побоюєтеся, що не зможете піклуватися про них однаково, то одружуйтесь з однією чи з тими, кого придбали як рабів. Так краще, щоб не вчинити несправедливо.

4. Давайте дружинам придане як добровільний дарунок. Якщо ж вони самі поступаються з нього чим-небудь для вас, користуйтеся ним на благо й утіху.

5. Не віддавайте нетямущим вашого майна, яке Аллаг дав вам для їхньої підтримки, а годуйте їх із нього, вдягайте та наставляйте їх на добродійність.

6. Випробовуйте сиріт, поки вони не досягнуть шлюбного віку. Коли ж ви помітите в них зрілість розуму, віддавайте їм їхнє майно, а не поспішайте розтратити його надаремне, негайно, перш ніж вони стануть повнолітніми. Хто багатий, нехай буде доброчесним; хто бідний, нехай годується з нього помірковано. Коли передаватимете їм їхнє майно, покличте при них свідків. Тільки Аллаг веде щирий рахунок.

7. Чоловікам належить частка з того, що залишили (померлі) батьки та родичі. жінкам теж належить доля з того, що залишили батьки й родичі.