Читати книжки он-лайн » Сучасна проза 📚📝🏙️ » Розлучення. Ти не отримаєш дочку, Ольга Вісмут

Читати книгу - "Розлучення. Ти не отримаєш дочку, Ольга Вісмут"

139
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 3 ... 42
Перейти на сторінку:

— Може, присядете? Я вам води принесу.

— Ні, дякую, — відмовляюся від допомоги медсестри. — Все добре.

Примушую себе йти. Пересувати неслухняні ноги одну за одною.

Заради доньки.

Приїжджаємо додому на таксі. У квартирі порожньо, чоловіка нема.

Зайка тікає в дитячу, а я не витримую, усе ж таки дзвоню Назару.

Чоловік скидає дзвінок. Але за кілька хвилин надсилає смс-ку, що зайнятий на нараді.

Пишу у відповідь, що чекаю його на вечерю. Приготую його улюблену лазанью, тож нехай поквапиться.

Заразом і сама справою займусь. Викину всі дурниці з голови.

Поступово вечоріє. Вечеря майже готова. Я вже нетерпляче поглядаю на годинник.

Знову дзенькає телефон.

Напевно, Назар пише, що запізниться сьогодні.

Із зітханням вмикаю екран.

Але це не чоловік. У месенджері висить повідомлення із невідомого номера.

Мене знову охоплює тривога, яка вже майже вщухла. Здоровий глузд вимагає, щоб я заблокувала смс. Але палець сам натискає відкрити.

Зверху спливає ім’я — Анжела. На крихітній аватарці впізнаю ту саму брюнетку з клініки. Вона позує в камеру, витягнувши складені в трубочку губи.

Декілька секунд просто дивлюся, намагаючись зібратися з думками. І тільки тоді помічаю повідомлення, які спливають одне за одним.

«Ти мене не знаєш. Але твій чоловік зараз зі мною, і я від нього вагітна».

«Раджу звалити з нашого життя якнайшвидше».

«І дитинчата своє прихопи».

Слідом спливають фотки.

Мій Назар… лежить із нею в ліжку. Вона обіймає його. Цілує. По-господарськи сидить на ньому… Гола…

Перед очима починає темніти.

Отже, у клініці мені не здалося й не почулося. Я все правильно зрозуміла, йшлося про мого чоловіка. Але як же так?

Кухня хитається і пливе.

Хапаюся за стільницю, намагаючись встояти на неслухняних ногах.

Ні. Це все неправда. Це чийсь жорстокий жарт…

Мій Назар — і вона…

Чути брязкіт розбитого посуду.

Немов уві сні дивлюся на скалки. Й із запізнілим смішком розумію, що падаю просто на них…

1 2 3 ... 42
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Розлучення. Ти не отримаєш дочку, Ольга Вісмут», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Розлучення. Ти не отримаєш дочку, Ольга Вісмут"