Читати книгу - "Ти - мій спокій, Ірен Вастро"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
-Ого.- кажу я.
-Так. Цінуй свою родину, бо дуже важко дитині переживати розлуку з батьками.- каже бабуся.
-Бабусю, а твої батьки теж любили одне одного?- питаю я.
-Звісно. Але не довго. Почалася війна і батька забрали воювати. Пізніше нам прийшла звістка, що батька вбили німці. З тих пір ми були удвох з мамою.- каже бабуся витираючи від спогадів мокрі очі.
-А як це війна?- питаю я.
-Краще тобі дитино, ніколи не знати що це.- каже з гіркотою бабуся.
-І всеж. Розкажи.- кажу я.
-Це дуже страшно. Вбивають невинних людей, руйнують їх будинки всього лиш для того, того щоб захопити вигідні землі, поневолити країну, яка є слабшою.- каже вона.
-Жах.- кажу я.- Сподіваюся, що я не буду проживати ніколи війну.- кажу я.
-Я теж на це сподіваюся.- каже бабуся сумно дивлячись в далечінь.
Ми з бабусею закінчуємо всю роботу на сьогодні і я вирішую прогулятися вулицею.
-Бабусю, а тут ще діти мого віку є?- питаю.
-Так є. Через два будинки живе родина Ковальчуків. В них є донька – Лариса. Їй теж 12 чи 13.- інформує мене бабуся.
-Тоді піду знайомитися, якщо ти не проти. Бо сумно мені буде без спілкування.- кажу я.
-Йди, прогуляйся.- підтримує мене бабуся.
Перевдягаюсь в штани та сорочку, бо стало трохи прохолодно і йду гуляти. Вже під двором бачу дівчину з довгою світлою косою та великими блакитними очима. На руках вона тримає красиву чорну, пухнасту кицьку.
-Привіт.- вітаюся я першою.
-Привіт.- каже вона мені.
-Я Яна. А ти?- питаю я.
-Я Лариса.- каже вона.
-Пропоную дружити, бо мені тут трохи сумно.- кажу я.
-Ти з міста приїхала? Онучка бабусі Надії?- питає дівчина.
-Так. Це я. Чи є у вас тут якісь розваги?- питаю я і починаю гладити її кицьку.
-Розваги? У футбол граємо, на річку ходимо купатися, на городі помагаємо.- каже дівчина.
-А давай затра в обід на річку сходимо? Покажеш де вона у вас?- кажу я.
-Давай.- каже дівчина.
Ми продовжуємо спілкуватися з дівчиною і розумію, що сумно мені тут точно не буде.
Ось таку нову історію кохання я починаю писати. Тут буде і перше кохання, і сльози, і дружба, і війна… Нажаль вона все ще поряд … Тож підписуйтеся на автора, додавайте книгу до бібліотеки і вперед…
Ваша Ірен Вастро
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ти - мій спокій, Ірен Вастро», після закриття браузера.