Читати книгу - "Крізь роки пам'яті , Верона Дарк"

Брехня Мурата

Макс сидів у своєму кабінеті, погляд був затуманений від емоцій, що його переповнювали. Він намагався зрозуміти, що відбувається, але слова Муратa, які прокотились через нього як грім, не залишали йому спокою. Вони прозвучали, як удар. Ліза... з ним?

Це стало ударом, на який Макс не був готовий. Він почув це від Мурата, коли той прийшов до нього в офіс, тримаючи в руках стакан з алкоголем і не приховуючи своєї радості від того, що зміг поставити Макса в таку ситуацію.

— Ти не знаєш, Максе, але ми з Лізою були більше, ніж просто знайомими, — сказав Мурат, дивлячись йому в очі. — Між нами був довгий період стосунків. Ти ж не думав, що вона так просто забуде про мене? Я з нею провів багато часу, і вона... вона не така, як здається.

Макс не одразу зміг відповісти. Усе його тіло наповнювалося роздратуванням, а в голові тільки одна думка: «Як? Чому?». Його розум і серце перебували в конфлікті. Вони з Лізою не були разом так давно, і що це за зізнання? Чому вона не сказала йому про це?

— Ти брехав! — відрізав Макс, його голос був глибоким і злісним. — Ти хочеш мене спровокувати, щоб я втратив її? Ти хочеш, щоб я повірив у твою брехню?

Мурат сміявся з тонким відтінком перемоги в голосі. Він знав, що його слова справлять ефект. Він знав, як сильно Макс любить Лізу, і це було його найсильнішим козирем.

— Я не вимислюю, Максе. Ти тільки подивися, як вона з тобою поводиться. Як вона тримає тебе на відстані, як щось приховує, — продовжував Мурат, спокійно ковтаючи свої слова, немов розумів, як саме діє на нього.

Макс відчував, як злість починає роздирати його зсередини. Всі його почуття змішались в одну хаотичну бурю, і він не знав, куди йти і кого слухати. Він відчував себе обдуреним, розбитим, але найбільше він не міг зрозуміти Лізу. Чому вона не сказала йому правду?

І ось, у цей момент, його телефон задзвонив. Це була Ліза. Він вивів її номер на екрані, і його серце перехопило. Макс не відповів, він знав, що потрібно залишити її на кілька хвилин. Він потрібен був для себе, щоб зрозуміти, як діяти далі.

Він встав з-за столу і почав нервово ходити по офісу. З кожним кроком його гнів збільшувався, і він відчував, що він більше не може довіряти навіть самому собі, не кажучи вже про Лізу.

Через деякий час Макс все ж таки набрав Лізу. Його голос звучав агресивно і роздратовано, навіть через те, що він намагався стримувати себе.

— Ти повинна мені все пояснити. — Його голос був напруженим. — Я чую від Мурата, що ти… була з ним? Що це значить, Ліза?

Ліза була в шоці, почувши таке. Вона не знала, як пояснити. Як сказати йому правду без того, щоб не розбити все, що між ними було? Вона мовчала, не знаючи, як реагувати на його роздратування.

— Максе, будь ласка, послухай мене, — почала вона, але Макс не дав їй закінчити.

— Я чекаю, Ліза, твоїх пояснень. Що це було, що ми з тобою будуємо? Ти повинна була сказати мені все! Чому я дізнаюся про це від Мурата?

Тепер Ліза розуміла, як важливо бути чесною, і як це запізніле визнання, яке вона не зробила тоді, може зруйнувати їхні стосунки.

Ліза стояла з телефоном в руках, слухаючи, як голос Макса стає все більш напруженим і агресивним. Вона намагалася зрозуміти, як йому пояснити, але слова не знаходилися. Вона чула його обурення, і це боліло. Вона знала, що кожне її слово має значення, але чомусь її голос не міг бути досить переконливим.

— Максе, ти не розумієш! — її голос затремтів від емоцій. — Ми з Мурата не були разом. Це не те, що ти думаєш! Ми лише раз пішли на побачення, і я йому одразу відмовила. Це був просто побачення, нічого більше! Я не можу навіть уявити, що могло б бути між нами, я вибрала тебе, і я ніколи не була з ним так, як ти думаєш!

Але Макс, який не чув її слів, був занадто розлючений, аби слухати.

— Ти знову брехала! — вигукнув він. — Чому ти не могла сказати мені одразу? Чому я дізнаюся про це від Мурата? Ти мене просто обманула! Ти не хочеш, щоб я повірив у твої слова, Ліза!

Ліза відчувала, як її серце стискається від болю. Вона розуміла, що він не вірить їй. Вона була готова стояти на колінах, щоб довести йому свою правду, але її слова, як і раніше, не досягали його серця.

— Максе, я любила тебе, і люблю досі! — її голос став гірким, і сльози знову набігли на очі. — Я тільки тебе хочу! Ти був і є для мене всім, я не знаю, як пояснити тобі, чому я все це приховувала... Ти був і є моїм єдиним, Максе!

Він мовчав на іншому кінці, і тиша в цей момент була ще гіршою, ніж його лють. Ліза відчула, як її слова розсіюються, не досягаючи його серця. Вона заплакала, гіркі сльози текли по її щоках.

— Ліза, я... я не знаю, чи зможу тобі повірити знову, — сказав Макс, його голос був твердий, але розбитий. — Ти зруйнувала все, і тепер я не знаю, чи зможу тобі пробачити.

Ліза закрила очі, відчуваючи, як її серце розривається на шматки. Її біль був настільки глибоким, що вона не могла навіть уявити, чи є ще шанс на примирення між ними. Вона стояла перед вибором — чи зможе вона якось довести свою любов і знову повернути Макса, чи все це вже остаточно втрачено.

Вона мовчала, лише сльози падали на її груди, і серце билось все швидше.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍