Читати книгу - "Інфеністи 5: Без каяття, Арія Вест"

― Це неправда, ― одразу ж заперечила Мей, ні на секунду не міняючи вираз обличчя, від якого ставало не по собі не лише Бек, а й усім присутнім. Аж тоді Мей злегка насупилась і проговорила проникливо: ― Я бачила усе. Феста кинулась на Білолицього, захищаючи тебе. Скажи мені… ― Сапфірове очарування з кожним кроком наближалась все більше. ― Хто ти така, раз вона вирішила пожертвувати собою заради тебе?

Цей погляд уже досяг критичної точки. В очах Мей буквально читалося: «Я змушу тебе відплатити за скоєне».

― Ей! Це вже переходить межу! ― почувся стривожений голос Хуа Яна. Але, помітивши, що ніхто із присутніх не збирається його підтримувати, дух Вогню крикнув: ― Ей! Лі Тун, Лі Дун! Фелікс! Ви ж бачите, що відбувається???

Та що вони могли вдіяти? Коли говорила її вельмишановність Сапфірове очарування, будучи главою міста Вод і претендентом на становлення новою Першою клану Змін, ні Фелікс, ні слуги Лі не могли дозволити собі вставити лишнє слово. Усе, що вони могли ― сидіти й мовчати, ховаючи потрясіння і шок глибоко всередині й думаючи тільки про те, аби не дати їм вирватись.

Зрозумівши, що не знайде в них підтримки, Хуа Ян підвівся на ноги і, розвівши руками, випалив:

― Це божевілля!

Бек на секунду похитнулась, перебуваючи в стані тотального шоку і, саме тоді, коли Мін Чжень уже поворухнувся, готуючись заступитися за неї, дівчина раптово різко випросталась, збираючись поглянути Мей просто в очі.

І тільки вона зібралась сказати бодай щось, як Мей відчеканила з виду наче абсолютно спокійним, але ж таким до біса знищуючим голосом:

― Раніше тобі було поставлено запитання і ти відповіла неправдиво. Тож, те, про що ти справді шкодуєш ― це і є смерть Фести? Ти звинувачуєш себе?

Голос її звучав зовсім як вирок на суді. Але Бек не мала наміру просто так здаватись.

Серйозно?! Ця дівчина зараз серйозно висуває такого роду звинувачення?!

Е ні, перебуваючи в Тартарі уже стільки часу, вона чогось таки навчилася. І це закривати рота грубіянам у потрібний момент.

Голосно пхикнувши, Бек стала у вільну позу і випалила:

― Я? Звинувачую? ― Бек знову пхикнула, задираючи голову вбік на кілька секунд. ― Чорт побери… ти взагалі себе чуєш, ваша величносте Сапфірове очарування? ― здається, дане звертання звучало надто образливо і зневажливо по відношенню до посади Мей. ― Чому я маю звинувачувати себе у вчинку Фести, яка зробила свій власний вибір? Але ні… чекай-чекай, ― Бек насупилась, піднімаючи вказівний палець. ― Значить, ось для чого ти прийшла сюди і приєдналась до гри. Ти з самого початку хотіла мене звинуватити…

Обличчя Мей покрилось венами. Було видно, що вона от-от втратить контроль.

Сапфірове очарування ступила іще крок, виражаючи цим усю свою велич і, гордо задерши підборіддя, проговорила холодним голосом:

― Не намагайся вдавати, наче твоя думка у цьому місці взагалі має значення, ― слова її перерізали повітря з характерним звуком. ― Ти прийшла в наш світ, принісши біду… ти…

― Ей! Ей! Це вже переходить всякі межі! ― роздався крик Хуа Яна.

― Мей, прошу тебе, зупинись, ти ж ніколи не звинувачувала її, чому раптом… ― почувся голос Гіон.

Виявляється, дух Землі зовсім і не здогадувалася про істинний намір Мей приєднатися до гри.

― Ти, ― голос Мей прозвучав не криком, але достатньо голосно, аби приглушити голоси Гіон і Хуа Яна. ― Це все через тебе. Ти з’явилась тут і з цього часу все пішло наперекосяк. Так, ти права, ти не убивала Фесту власноруч, але… задумайся, з чого усе почалось. Ти прийшла сюди, аби дістати ліки для свого бойфренда зі світу живих, якого потім при першій кращій нагоді відшила… ти прийшла і зіпсувала все. Якби ти не задурила голову Багряному провіснику, він би нанизав мізки Білолицього на свій кинджал ще до того, як той торкнувся би другого осколка душі. Ти, Ребекко Бенсон, ― корінь усіх проблем, ― ці слова прозвучали надто проникливо і в якусь мить могло виникнути враження, що вони і справді вчинили свій вплив на Бек… і саме тоді, коли дівчина почала схиляти голову, Мей завершила кількома короткими фразами: ― Ти погубиш нас всіх. Ти погубиш Багряного провісника. Ти залишишся одна, ― вона відчеканювала кожне слово із особливою інтонацією, маючи на меті зробити проникливий акцент, а тоді зронила ледь чутно: ― Звісно, якщо виживеш.

Напружена мовчанка покотилась залом. Сказавши це, Мей обійшла Бек і зникла за дверима.

Тут же прозвучав квапливий голос Гіон:

― Ох, чорт, я поняття не маю, що на неї найшло… раніше вона ніколи не була такою… ― і, підхопивши плаття руками, дух Землі поспішила за Сапфіровим очаруванням.

Тим же часом Бек, грізно махнувши рукавами свого легкого світлого ханьфу, скрикнула:

― Значить, ось як?! Я ― корінь усіх проблем?! А нічого, що проблема у ваших застарілих принципах, що гарантують пропагування ідей, що всі проблеми вирішаться самі собою, адже ми ж такі до біса всемогутні духи і демони! ― дівчина була просто не в собі, тож від злості штовхнула ногою стілець, а тоді, просто розридавшись, закричала: ― Я думала, ми всі на одному боці, але… але… до чорта вас усіх!

Скрикнувши це, дівчина поспіхом рушила до дверей. Певна річ, Мін Чжень тут же рвонув за нею.