Читати книгу - "Ми - Bellingcat. Онлайн-розслідування міжнародних злочинів, Еліот Хіггінс"

коледжі. Наступного дня в нього був вихідний, збитий літак не йшов із голови. Тож Арік провів увесь день 18 липня 2014 року в пошуках подробиць катастрофи. Виявилося, що за три години до вибуху літака в Сніжному перебував фотограф і оператор агенції Associated Press. Повз нього проїхав конвой повстанців: два цивільні авто і ракетна установка «Бук». Доти через місто проходило багато військової техніки, зокрема танки. Але «Бук» — інша річ. У цій частині світу, де багато чоловіків проходили обов’язкову службу в армії, цивільні дуже добре знали, що означає цей потужний зенітно-ракетний комплекс — значну ескалацію конфлікту, якої сепаратисти не приховували. Вони перевозили нову зброю серед білого дня, наче вихваляючись. Не встигли журналісти АР навести камери, як солдат із сильним російським акцентом попередив їх, щоб нічого не знімали 148. «Бук» вивезли зі Сніжного 149, де він потрапив на перевірене нами ютуб-відео.

По роботі Арік відстежував, зокрема, і мій твітер. Наступного дня після катастрофи він зауважив, що у твітері активно поширювали нову фотографію «Бука». Українці мають звичку фотографувати і фільмувати все можливе озброєння сепаратистів, щоб викласти зображення в соцмережах. Часом вони мають на меті сповістити українську розвідку про техніку ворога та її переміщення. Це фото дало небагато нової інформації: на передньому плані парковка; далі, можливо, заправка; жовта вивіска крамниці, чиєї назви не видно за деревом; і десь позаду — пускова установка «Бук» на платформі вантажівки. Місце — знов-таки нібито Сніжне.

Арік ніколи не визначав геолокації, але зумів прочитати літери на жовтій крамничній вивісці. Він забив їх у пошук і знайшов мережу будівельних магазинів із відповідною назвою — «Строй Дом». Арік пошукав «Строй Дом» у Сніжному, але такого там не було. Тоді він погуглив будівельні крамниці в прилеглих районах. На російськомовній вікіпедії він знайшов посилання на такий магазин у невеликому містечку Торез. Повної адреси там не було, лише назва вулиці — 50-річчя СРСР. Арік увів у пошук назву крамниці, міста і вулиці: «Строй Дом», «Торез» та «50-летия СССР». Пошук видав судовий документ. Поруч із магазином відбулась якась бійка, і у показаннях свідка була повна адреса. Він увів адресу в російський пошуковик «Яндекс» і перейшов на супутникову карту, де було видно автозаправку і дерева — точно як на фото. А потім Арік знайшов дещо цікавіше.

Одне з найдивніших хобі у Східній Європі — встановити відеокамеру на приборній панелі авто, кататися, знімати все підряд, а потім викласти це в ютуб із якоюсь музикою. І хтось у місті Торез отак покатався по вулиці 50-річчя СРСР. Арік переглянув відео і знайшов те що треба: крамницю, чітко зняту крізь лобове скло. Усі орієнтири збігалися. На супутниковій карті Арік поставив шпильку в імовірній точці зйомки фото, спереду гаража на південь від крамниці, і розповів про свою знахідку у твітері. Зазвичай інші детективи-аматори швидко проковтують таке відкриття й переходять до наступного етапу розслідування. Але я хотів підкреслити чудову знахідку Аріка — його першу геолокацію, отриману без спеціальних знань, окрім мовних. Bellingcat планував популяризувати саме такий підхід. Я попросив Аріка надіслати подробиці розслідування і включив їх у статтю 150.

Нині команда Bellingcat та наші основні партнери обмінюються первинними знахідками у слек-чаті, і ми разом вирішуємо, як найкраще вести справу, перш ніж оприлюднити свої висновки. Так ми можемо проводити тривалі розслідування, а не публікувати кожен дрібний нововідкритий факт. Але ранній Bellingcat працював більш невимушено: під орудою колективного розуму слідчих-аматорів у твітері, які всі разом зосереджувалися на одному великому питанні — чи то геолокуванні свіжого фото, чи то встановленні достовірності відео із соцмедіа. До тієї ранньої розслідувальної мережі у твітері входило кілька кіл залучених. Перше, найширше коло — кілька тисяч користувачів, які постійно стежили за подіями навколо МН17, але самі майже не намагалися відповісти на ті чи ті запитання. Наступне, вужче коло — кількасот людей, які іноді приєднувалися до обговорень і пошуків. А далі наше коло, внутрішнє, — кількадесят людей, які постійно шукали й перевіряли факти.

Коли геолокацію фото встановлено, наступним кроком треба визначити час зйомки. Для цього є спеціальний додаток SunCalc, який вимірює довжину тіней на зображенні. Тоді я з ним іще не працював, тож довелося поекспериментувати у власному саду. Я робив знімки в різний час доби, щоб перевірити, чи правильно SunCalc визначає час. Усе вдавалося. Фото «Бука» в Торезі було зроблено близько 12:30 за місцевим часом — до того, як журналісти Associated Press бачили ракетну установку в Сніжному.

Блогер Ендрю Гаґґард, який вивчав військову техніку і дописував на KoreanDefense.com, натрапив у твітері на ще одне фото «Бука», також від 17 липня 2014 року. На знімку машина рухається своїм ходом, а не на платформі вантажівки, як на фото з Тореза. На новому зображенні ракетну установку частково затуляло щось на зразок багатоквартирного будинку. На передньому плані — запилюжений майданчик, трохи затінений одиноким деревом. У твіті під фото був напис кирилицею: «#Снежное О русских зенитчиках и Буке в Снежном “это дом на 50 лет октября, в нем пирка, недалеко уголек и фуршет”» 151. Ендрю ввів текст у гугл-перекладач, той визначив, що мова російська, але переклад був незрозумілий: «# About snowy Russian anti-aircraft gunners and “Bouquet” in the Snow “is the home of 50 years in October, it Piercy, near coal and buffet”». На щастя, Ендрю трохи знав мову і мав досвід роботи з покручами гугл-перекладача. З оригінального тексту йому вдалося виловити і зрозуміти, що таке «50 лет октября». Скидалося, що це назва вулиці, чергове радянське вшанування Жовтневої революції 1917 року. Ендрю звернув увагу на слово під хештегом на початку повідомлення, яке гугл переклав «About snowy». Проте «Снежное» — це не «snowy», це російське написання назви «Сніжне».

Далі Ендрю зосередився на частині «near coal and buffet». Він припустив, що це спотворена назва якогось місця чи будівлі. З оригінального тексту він узяв слово, що відповідало слову «coal» у перекладі, і загуглив його разом із кириличним написанням назви міста Сніжного. На вікімапії він знайшов назву «Уголёк» (coal) у Сніжному. Це був ресторан. Отже, йшлося не про «вугілля і буфет» (coal and buffet), як переклав гугл, а «ресторан-буфет “Уголёк”»