Читати книгу - "(кіносценарій) Колечко та фенька, Аркадій Поважний"

4

ЕКСТ. ТРАНШЕЇ ЗСУ. НІЧ.

Першими до траншеї заходять двоє хлопців із групи підтримки, потім по одному зайшли полонені, які за руки-ноги несли свого пораненого. Останнім зайшов Арсен. Він вельми зморений. До нього підійшов Геник.

ГЕНИК

(шарпає за плече)

А я, на відміну від інших, ні краплини не сумнівався, що повернешся і тебе не вб'ють.

АРСЕН

(передає йому наплічник з телефонами і раціями)

Передай розвідникам. Я би зараз прямо тут, як той Танкіст, просто неба влігся спати.

Підійшов Дон.

ДОН

Шелбі, за мною.

Арсен хитаючись послідував за командиром. Дон заходить до бліндажу. Арсен знімає російського капелюха, викидає із окопу, скидає бушлат і кидає на порозі, старанно витирає ноги.

ЕКСТ. БЛІНДАЖ. НІЧ.

Бліндаж освітлений прикріпленим до стелі світло-діодним ліхтарем. Обшитий дсп-панелями. Обладнаний двоярусними нарами. Є стіл. Утеплювався від буржуйки, що в кутку біля входу, димовивідна труба простягається по кутках стелі і виходить в окопах.

Дон налив Арсену чаю і поставив пакунок з печивом і цукерками.

ДОН

Звісно я маю тебе похвалити за хоробрість і заохотити. Як же ж, вивів із ладу гаубицю яка нас вже три дні кошмарить. Але й заслуговуєш на добрячих люлів. Якого чорта ти із Геником не пішов? Якого хера поліз смерті в зуби?

АРСЕН

Треба було.

ДОН

Гм... Значить треба було.

(показує не феньку яку бачить на кисті)

Все через оцю штуку? Це талісман? Оберіг?

АРСЕН

Ні, я не аніміст. Просто це єдина річ, яку маю від нареченої, і яку маю зберегти. Не міг допустити, щоб якась російська лапа, заграбастала її.

ДОН

І тому ти всіх повбивав?

АРСЕН

Так, майже всіх. Монгола залишив, щоби передав іншим.

ДОН

Кажеш не талісман. Та саме цим вчинком ти виявив надзабобонність. Що твоя наречена тобі б не пробачила втрату якоїсь вишитої пов'язки на руці?

Дон деякий час стоїть у роздумах. Потім вже говорить примирливо:

ДОН

Що ж, падай відпочинь. Може винця чи горілки ляснеш на сон?

АРСЕН

Командире, та варто мені тільки головою торкнутися подушки, я без допінгів засну годин на десять.

ДОН

Завтра отримаєш нашивки старшого солдата. Відтепер ти офіційно командир взводу і мій заступник в оперативній роботі.

Арсен вже влігся на першому ярусі. Говорив сонливо:

АРСЕН

Тепер звання як у Гітлера матиму. Ще той бурят називав мене нацистом, видно десь таки мав рацію.

Наступної миті міцно спав.

ЕКСТ. РОЗТАШУВАННЯ ТИЛОВОЇ БАЗИ ЗСУ. ДЕНЬ.

У розташування тилової бази заїхав мікроавтобус з боковим написом "ТЕЛЕБАЧЕННЯ". Зупинився біля пікапу на якому встановлена кустарна зенітна установка, що складалася із двох спарених німецьких кулеметів епохи Другої світової війни - МГ-42.

Із мікроавтобуса вийшла Ксенія у військовій уніформі поверх якої жовтий жилет з написом "PRESSA" і оператор.

Журналісти пересідають у пікап і їдуть до передової позиції. Виходять у лісосмузі. Далі йдуть у супроводі провідника стежками, раз-по-раз зупиняючись, коли провідник чує приліт.

Ксенія побачила у супроводжувача нашивку "Корсика".

КСЕНІЯ

Я гадала мене особисто доктор Шелбі зустріне. Принаймні так домовлялися. Із ним хоч все гаразд?

КОРСИКА

Та що із цим Рембо зробиться?

КСЕНІЯ

Рембо?

КОРСИКА

Його вбити не реально, кулі повз нього літають.

КСЕНІЯ

Справді? Це не він особисто розказав?

КОРСИКА

(знітився)

Взагалі-то, я його в очі не бачив. Переказую те, про що люди кажуть.

Ксенія порозуміло киває.

ЕКСТ. ЛІНІЯ УКРІПЛЕНЬ ЗСУ. ДЕНЬ.

Ксенія спускається в траншеї. Звертає увагу на бійця Монаха, у якого забинтована голова. Він спокійно ходить по брустверу, тримаючи шолом у руках, видно не турбується про небезпеку снайперського пострілу.

КСЕНІЯ

Чому він такий розважливий?

КОРСИКА

Там зараз русні немає. Ваш приятель позаминулої ночі там погуляв. Вчора ми зайшли на їхні позиції, залишили там два взводи. Посадка теж під нашим контролем.

ІНТ./ЕКСТ. РЕМОНТНИЙ БЛОК. ДЕНЬ.

Ремонтний блок був виритий під землею, частково укріплений колодами, інша частина, що на вулиці, накрита маскувальною сіткою. Саме тут Ксенія знайшла Арсена. Той розбирався із трофейним переносним зенітно-ракетним комплексом "СТРІЛА", який лежав на столі, а Арсен вивчав інструкцію як ним користуватися.

КСЕНІЯ

Привіт.

АРСЕН

Здрастуйте, Ксенію. Вибачайте, що не зустрів. Тут хлопці з ворожих позицій принесли. То ж справа не відкладна. Як ви?

КСЕНІЯ

У мене все гаразд. У вас, як вже знаю, теж непогано. Із цього приводу вітаю із підвищенням.

АРСЕН

(відмахується)

Якби ж то до полковника підвищили, тоді було б про що ґратулювати.

КСЕНІЯ

Впевнена, у вас ще все попереду.

Ксенія готується сказати новину. Вибирає момент.

АРСЕН

(показує на "СТРІЛУ")

До цієї штуки лише одна ракета. Хочу детально розібратися як цим користуватися і коли доведеться, стрільнути по достойній цілі.

КСЕНІЯ

А що для вас достойна ціль?

АРСЕН

Літак, або гелікоптер. От для мене загадка, що цей ПЗРК робив на нулі. Адже нашої важкої авіації тут не буває. Не мавіки ж вони цим збивати зібралися.

КСЕНІЯ

Можливо сплутали із звичайним гранатометом. Я, як військова журналістка, вже трохи розуміюся на зброї, але сплутала б.

АРСЕН

А ви праві. Чому мені відразу це не спало на думку? Хоча і російська авіатехніка в зону враження ніколи не залітає. Що ж, буду тягати із собою, як валізу без ручки. Адже ж не даремно ця штука мені до рук потрапила.

КСЕНІЯ

А я до тебе із новиною.

Арсен навіть не відволікся від справи, хоча Ксенія очікувала якоїсь реакції.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍