Читати книгу - "Сини змієногої богині"

158
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 213 214 215 ... 274
Перейти на сторінку:
бува? Як і довбня для забивання паль та утрамбування землі, що зветься бабою, теж родом звідтіля? З тих лихих часів? Від прізвища Бабай, що свого часу в’їлося в слов’янські печінки. Дозолив сарматський король Бабай людям так, що його від року 470-го і досі ніяк не можуть забути. Забувають, забувають, вже ніби й забули, а він візьми й вигулькни – бодай і в подобі страховини для дітей. Коли скінчився малий льодовиковий період на теренах нинішньої України
Додаток до розділу про сарматську навалу на Скіфію

2300 років тому, в ІІІ ст. до н. е., спекота в степах Подніпров’я та Північного Причорномор’я зненацька уступила місце холодам, раніше нетиповим для тих місць. Зими настали такі люті й морозяні, що протягом століття тричі замерзало Чорне море.

Згодом вчені назвуть той період малим льодовиковим періодом.

Зрозуміло, що тоді в степах зменшилося населення, а в нього – основне його багатство – худоба. Скотарство занепало.

І тільки закінчився малий льодовиковий період і населення почало відроджуватися, як прийшли сармати і силою зброї та своєю кількісною перевагою захопили ті краї – від Дону й до Дунаю.

Прийшовши, сармати захазяйнували в тих краях з ІІ ст. до н. е. і по ІІ ст. н. е.

Були вони високі, красиві, здебільшого біляві і надзвичайно численні та войовничі, як напише один із сучасників, «лютість в їхніх очах викликає жах».

Їхня всепоглинаюча лавина, все полонивши між Танаїсом та Борисфеном і далі на захід, перехлюпне й за Істр і там, на боці даків (територія сучасної Румунії) рубатиме римські легіони, які були на той час непереможними (а втім, сармати не були перебірливими і коли їм буде вигідно, вони воюватимуть і в складі римських легіонів проти даків та інших тамтешніх племен).

Вони прийдуть, як приходить легенда, і залишаться на віки легендарними. Ні скіфські, ні інші тодішні народи і племена не могли їх укоськати і взяти над ними верх – вони були і на століття залишалися непереможеними, іншої сили, яка могла б подолати їхню силу, тоді не було. Як свідчить історія, одним із головних видів бойових дій сарматів були різні за відстанню й часом наїзди.

Пліній Старший свідчить:

«Сармати, збираючись у довгу дорогу, перед тим не годують коней, а дають їм лише трохи попити, і так вони, сидячи верхи, просуваються безперервно на відстань 150 миль».

За іншими даними, воїни цариці Амаги за добу долали 1200 стадіїв (близько 190 км!). Подібними наїздами досягалося кілька цілей: фізичне знищення непокірних суперників, загарбання здобичі та демонстрація військової могутності з подальшим установленням данницьких відносин. Вирушаючи в похід, сармати, як і взагалі кочовики, їхали парокінь, себто мали кілька запасних коней.

Ще із свідчень очевидців:

«Вони долають величезні відстані, коли переслідують ворога або тікають самі, сидячи на швидких та слухняних конях, ще й кожний веде за вузду запасного, одного, а іноді й двох, щоб, пересаджуючись з одного на іншого, зберегти сили коней та, даючи відпочинок, відновити їхню бадьорість».

Тож боротися з ними було надзвичайно тяжко, а перемогти їх і поготів нелегко.

Геродот як ніхто вірив, що сармати походили від спорідненості скіфів з амазонками, ось чому сарматські жінки, писав «батько історії», перейняли спосіб життя древніх амазонок. Звідтоді вони «полюють верхи, супроводжують чоловіків на війні». А ще вони були жрицями і їх ховали, як і чоловіків, зі зброєю. А втім, вони теж були вдатними воїнами, жорстокими й до безміру сміливими і часто владарювали над чоловіками – як хоча б їхня цариця Амага.

Але, знищивши Скіфію, вони не довго владарюватимуть і власної держави, по суті, теж не створять, через віки вони втратять свою Сарматію, що її проголосили навзамін Скіфії, – це коли в Північне Причорномор’я вторгнуться німецькі племена готів, а за ними й гуни. Готська держава царя Ерманаріха підкорить сарматів і встановить над ними свою зверхність, але край Сарматії покладуть у 375 році племена гунів, які вчинять серед них «страшне винищення та спустошення» і заволодіють їхніми землями, і тоді сарматська доба в Північному Причорномор’ї закінчиться (сармати розділять долю вигнаних ними скіфів), а з утворенням гунської держави почнеться доба Середньовіччя.

…Вам її не знайти, її кудись занесли наші старики, а потім самі себе убили…

…І була в сарматів одна Загадкова Жінка, звана ще Бабою. Не кам’яна, що її й досі ще де-де в степах на могилах можна загледіти (більше, правда, в музеях), а, якщо вірити легенді, всуціль із благородного металу.

Саги розказують, що в Золотої баби було намисто в кілька фунтів золота, вінець на голові – з дорогоцінного каміння, на колінах у неї стояла (чи й досі стоїть) золота чаша такого розміру, що четверо богатирів могли з неї задовольняти спрагу.

А вбрана вона була в таку одіж, що ціна його перевищувала «найбагатший вантаж трьох кораблів, які плавали по морю Грецькому…»

Ось така була Золота баба

1 ... 213 214 215 ... 274
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Сини змієногої богині», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Сини змієногої богині"