Читати книгу - "Житія Святих - Березень, Данило Туптало"

до нього привели. Кат же, поглянувши на них, засміявся, кажучи: "Блаженним себе ни ні вважаю у бесіді цій з вами, сподіваюся-бо дещо велике здобути від вас. Клянуся богами, що, коли скажете мені правду, багато і великих дарів від мене приймете і будете володарями мого царства. Скажіть мені, чи правда те, що я чув від тих, котрі заглядали у віконце в лазні, що Владика наш, бог Аполлон, прийшов до вас і поміг вам, захистивши від гадів, і ви бачили його в обличчя очима вашими?" Відповів святий Павло: "Ми Аполлона не знаємо ані його не бачили ніколи, ми-бо з тих, хто скоряється істинному Богові, який приготував спасення для рабів своїх. Твоя ж душа загине аж до смерти, бо не хоче пізнати правди, прийти до покаяння, але ще більше від твого біснування катування на те тебе наведе, бо ображаєш безплотного служителя Божого, ангела святого, якого ж Господь наш Ісус Христос послав загородити уста гадам, а ти його образливо Аполлоном своїм називаєш". Розгнівався ж Авреліян, звелів прутами олов'яними бити в лице святого Павла і говорити йому: "Не відповідай так гордо і нерозумно, знай, що перед царем стоїш".

Після биття того кат звелів святого Павла відвести із суду й поставити ближче перед собою святу Юліянію і сказав до неї: "Володарко, душе моя, Юліяніє, прошу тебе і вмовляю, не наслідуй безумства брата твого, бачу тебе дівчиною кмітливою, що великий розум маєш. Тому, умовившись, послухай мене і будь мені володаркою і царицею, візьму-бо тебе собі в співжиття і поставлю стовпи золоті зображення подоби твоєї у всіх містах вселенної". Свята ж відповіла: "Ніяк не спокусиш мене, Авреліяне, кате нечестивий, не підловиш лукавством своїм рабині Бога Вишнього, не приведеш мене до смерти вічної. Чи хочеш мене позбавити слави Христової і Небесного Царства? Але не зможеш". І звелів Авреліян відвести святу із судилища, а святого Павла знову привести і сказав йому: "Ось, Павле, Юліянія, сестра твоя, обіцяла перед нами принести богам жертву, за що маю її взяти собі в дружини. І стане вона володаркою цілого мого царства. Тому й ти погодься зробити наказане — підійшовши, принеси жертви богам, і будеш мені приятелем, і найпершим саном будеш в мене вшанований". Відповів святий Павло: "Очевидячки кажеш неправду, наче сестра моя погодилася відступити від Христа, Жениха свого пречистого й безсмертного, з тобою ж, скверним і тлінним, разом і з бісом твоїм одружитися. Але не дивно, що збрехав, батьком-бо маєш диявола, а він є батьком брехні, і від нього ти брехати навчився, те ж чиниш, що і він, і не можеш инакше нікого зловити, лише брехнею. Але марно трудишся, нас-бо не зловиш брехливою звабою своєю, навіть якби ти й цілого світу царство обіцяв нам". Сказав Авреліян: "Чи довго будеш безсоромно докоряти нам, брехуне й безумче? Клянуся богами, що всіма видами мук замучу вас і ніхто не забере вас із рук моїх". 1 звелів розпалити вогонь і принести чотирнадцять залізних палиць й у вогонь покласти, зв'язати Павлові спереду руки і ноги і кіл залізний вкласти поміж рук і ніг, забити його в землю і палицями розжареними бити святого двом воїнам на переміну. Мінялися ж воїни, і палиці мінялися, розжарені з вогню виймалися. А Юліянію святу звелів вести в розпусне місце і вчинити наругу над нею. І багато з чоловіків, що там стояли, побігли, обганяючи один одного, щоби першими увійти до неї, були-бо як коні, що іржали на красу її. Коли ж були на місці розпусному, зразу ангел Господній став перед нею і сказав: "Не бійся, Юліяніє, Господь Ісус Христос, якому ти скоряєшся, послав мене захистити тебе, щоб прославилося ім'я святе Його серед всіх, що бояться його". І вразив ангел сліпотою похотників, які до святої посміти хотіли, обтрушуючи їх, наче порох, із ніг невісти Христової. І не могли наблизитися до неї, але, дійшовши до стіни, не бачили, куди йти. Те бачачи, люд кричав, наче єдиними устами, велегласно кажучи: "Великий Бог Павла та Юліянії, який всюди рятує і покриває тих, що бояться Його". А ті, що були осліплені, схиляли коліна, взивали до святої: "Юліяніє, рабо Бога Вишнього, згрішили ми перед тобою, безумно бажаючи зухвалими бути до тебе, але ти пробач нас, як доброго Бога служителька, і помолися за нас до Христа твого, щоб подарував нам прозріння". Свята ж змилосердилася над ними, взяла трохи води й, очі звівши до неба, прикликала Господа, кажучи: "Боже істинний, Ісусе Христе, Спасителю всіх людей, почуй мене, рабу свою, і покажи нині знамення і чуда, які робиш для синів людських, і даруй цим прозріння, щоб прославили ім'я Твоє святе". Те мовивши, покропила водою всіх осліплених, і зразу прозріли, і впали на землю, дякуючи Богові, і побігли в церкву християнську, визнавали гріхи свої з покаянням, і стали християнами, сподобилися хрещення святого. Павла ж святого спекулятори за наказом царевим мучили, палицями тими залізними, у вогні розжареними нещадно били, міняючи слуг і палиці. Він же взивав до царя, кажучи; "Авреліяне, кате нечестивий, що злого я зробив, що так люто й безбожно мене мучиш? Але справді мені Владика мій Ісус Христос полегшує біль, тебе ж чекає спадок вогню вічного, який приготований для тебе і диявола, що тебе на нас бунтує". Авреліян сказав: "Павле, де Юліянія, сестра твоя, яку ти називаєш дівчиною? Ось нині в розпусному домі над нею вчинили наругу, і ти ще вважаєш її дівчиною?" Відповів святий: "Вірю Богові моєму. Який біль мій полегшує, визволяє мене від лукавих твоїх задумів, що й сестру мою захистить і від всілякої скверни збереже непорочною, послав-бо з небес ангела свого берегти її". Тоді за якийсь час сказав знову: "Ось повертається сестра моя без вади, дівство має нерозтлінне і йде бачити пута і рани мої". Те сказав святий, ясновидними очима бачивши все, що відбувалося зі святою Юліянією, — уже-бо послав кат повернути святу з блудилища. І коли приведена була свята на місце суду, побачивши її, Павло святий великої радости сповнився і, веселячись, лицем усміхався і світився. Сказав же Авреліян до святої: "Юліяніє, чи наситилися любодії вродою твоєю?" Відповіла свята: "Моя врода, і краса, і всі прикраси — Христос мій. Який послав ангела свого і зберіг мене, смиренну рабу свою, я-бо уповаю на Нього і славлю пресвяте Ім'я Його, він-бо є Богом, що творить чуда, і нема иншого Бога, окрім Нього одного".