Читати книгу - "Інтригуюче кохання, Лана Рей"

23 Крістіан

Нарешті настали вихідні і можна відпочити від виснажливих тренувань і нудних пар.

Крім того мені дуже не терпілося познайомитись із сестрою Коротуна, Амандою. Цікаво, яка вона? Така ж сама правильна і нудна, як її брат чи повна його протилежність?

Коротун примудрився застудитись і тепер замість того, щоб гуляти і розважатись разом з нами, проведе всі вихідні у ліжку.

Він такий був не один. Кілька наших одногрупників теж захворіли і змушені тепер сидіти в гуртожитку з температурою.

- Не сумуй, Коротуне, я принесу тобі чогось смачненького, - промовив я, виходячи з кімнати.

- Чекатиму з нетерпінням, - невдоволено пробурчав Арман.

Біля воріт на мене вже чекали Тім з Алексом і навіть чарівна Ліна, але сестри Армана не було видно.

- Привіт, Ліно! Радий тебе бачити. Де ти загубила свою подружку? Тільки не кажи, що вона все ще хворіє, бо це розіб'є моє бідолашне серце, - промовив я, підійшовши до дівчини.

- Привіт. З Амандою все гаразд. Просто вона ще має владнати деякі справи. Трохи згодом Аманда до нас приєднається, - заспокоїла мене дівчина.

Трохи прогулявшись містом, ми зайшли в кав'ярню, яку нам порадила Ліна.

Поки ми чекали на наші замовлення, Алекс почав розповідати кумедну історію, що трапилась з його кузеном. Я вже її чув, тому мені було не цікаво.

Однією із вроджених особливостей роду Дрейк була здатність дуже тонко відчувати і запам'ятовувати чужу магію. Цим я зараз і займався. Визначав, яка магія у кожного з відвідувачів кав'ярні. Таке собі тренування.

Це була одна із наших численних таємниць.

Я можу визначити вид і рівень магії будь-кого. Для цього мені достатньо просто побачити цього мага.

Саме тому я не робив ставок, коли у нас в академії проходили магічні бої, бо вже знав хто з бійців на що здатен і це було б нечесно.

В якийсь момент я відчув знайому магію. Вона була темною і сильною. Коротун... Мабуть, так злякався за свою сестричку, що прибіг сюди навіть з температурою. 

Я озирнувся, готовий відпустити черговий жарт на його адресу, але так нічого і не сказав.

До нашого столика наближалась надзвичайно вродлива брюнетка в елегантній зеленій сукні.

- Привіт! Я - Аманда, - промовила дівчина, мило посміхаючись.

Я шоковано витріщався на зеленооку красуню і нічого не розумів.

Магія, що я зараз відчував, безпомилково належала Коротуну.

Я готовий був закластися на це, бо постійно з ним контактував і вже звик до неї.

Я встав і допоміг дівчині сісти на вільний стілець, що знаходився біля мене. Поки всі знайомились, я уважно роздивлявся Аманду.

Вони з Коротуном і справді були дуже схожі зовні. Близнюки можуть бути схожими, але їхня магія все одно буде відрізнятись.  У цих двох вона була ідентична, а це неможливо. Крім того, жінки дуже рідко володіють магією. Особливо такою сильною, як я зараз відчував. Ця дівчина - справжня загадка.

Представившись, я запропонував Аманді зробити замовленя, попередивши її про те, що я  пригощаю.

Дівчина подякувала мені і замовила каву та шматок шоколадного торта. 

Коли Аманда потяглась рукою до чашки з кавою, я помітив у неї на зап'ясті родимку.

Таку ж я вже неодноразово бачив у Армана, коли він подавав мені чай.

Я уважніше придивився до Аманди, слідкуючи за її мімікою. Ось вона невдоволено підтисла губи, коли спробувала каву і сказала, що вона їй не подобається. Я вже бачив, як так робив Коротун, коли був чимось невдоволений.

- Чим тобі не вгодила кава? - поцікавився я, бо на мій смак вона була чудова

- Надто міцна, - заявила красуня, надувши губки.

Я покликав офіціантку і попросив принести Аманді іншу каву. Не таку міцну.

Наступна порція кави виявилась для неї надто слабкою. Догодити з кавою для вибагливої красуні вдалося лише з третьої спроби.

Далі настала черга десерту. Лише п'ятий десерт прийшовся цій капризулі до смаку.

Поспостерігавши за дівчиною ще трохи, я зрозумів, що Аманда і Арман - це одна й таж сама людина.

Цікаво, з якою метою ця дівчина, вдаючи із себе хлопця, вирішила вступити до військової академії?

Не варто забувати того, що вона володіє сильною темною магією і являється добре тренованим бійцем.

Навіщо вона проникла в нашу академію? Якщо шпигувати, то за ким? Хоче зібрати якусь інформацію? Щось вивідати? 

Треба буде обговорити все це з Тімом і Алексом. Уявляю, як вони здивуються, коли дізнаються, що наш Коротун - це дівчина.

Увесь час, що ми були в кав'ярні, Аманда продовжувала капризувати. Все їй було не так і не те.

Дівчина поводилась так ніби навмисно хотіла відштовхнути мене від себе, але мене таким не злякати.  Особливо після того, що я дізнався.

Моїм друзям вже набридли капризи Аманди і вони дуже зраділи, коли почули, що я запросив дівчину погуляти у двох.

Ми з Амандою вирішили пройтись по крамницях. Я спостерігав за нею і водночас милувався, бо дівчина була надзвичайно вродливою. Мені подобалось у ній все.

В одній із крамниць Аманда примудрилась розбити якусь потворну, але дуже дорогу вазу, за яку мені довелося заплатити. Я бачив, що вона зробила це навмисно. Схоже, Аманда хотіла, щоб я розсердився і коли я цього не зробив, розчарувалась.

Мене веселило те, як вона намагалсь мене дістати і розізлити.

Через деякий час дрібна капосниця сказала, що хоче чаю.

Ми зайшли у найблжче кафе. Я навіть не здивувався, коли гарячий чай "випадково" вилявся мені на ногу. Офіціант все швидко виправив за допомогою побутової магії.

Коли ми гуляли в парку я подарував Аманді розкішний букет троянд, який мала негідниця відразу викинула у смітник, заявивши, що у неї алергія на квіти.

- А у тебе є ще на щось алергія?

- Для чого тобі це знати?

- Щоб краще підготуватись до нашої наступної зустрічі. 

- Хто сказав, що я захочу знову з тобою зустрітись?

- Ти мені дуже сподобалась. Вразила в самісіньке серце. Якщо ти не погодишся знову зустрітись зі мною, то я приїду до тебе в академію і співатиму серенади під вікнами гуртожитку. Співаю я так собі, тому тобі краще погодитись.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍