Читати книгу - "Повернути себе. Том 0. Передісторія, Олександр Шаравар"

        Ледве за нами зачинилася стулка проходу, як я і хлопці впали без сил. Лише Ліка залишалася у відносно боєздатному стані. Ми ж під кінець були змушені навіть трохи конвертувати життєву енергію в псіонічну, тож зараз лежали не тільки з псі-виснаженням, а й з виснаженням життєвих сил.

      Поживна суміш у скафандрах почала надходити в кров, а наноботи прискорено переробляти її в необхідні для організму речовини.  Я навіть не помітив, як відключився на кілька годин, але прийшовши до тями, самопочуття було набагато кращим, а після активації мільєра так і зовсім повернулося до нормального стану.

       Ліка ж поки ми були у відключці перетягнула нас на склад деталей, що вичерпали ресурс. Там були справжнісінькі завали різного мотлоху. Я навіть зміг виявити залишки від спортивного флаєра. Точніше його силову установку.

      —  Ну що соні, ось ми й на місці,- вимовила Ліка, коли ми всі прокинулися й озирнулися навколо.

      —  Нас тут не виявлять? - запитав я в неї, показуючи на датчики системи безпеки, встановлені в приміщенні.

      —  Цей склад відключений від системи спостереження вже кілька років,- відповіла Ліка сівши на купку високотехнологічного сміття.

      —   А що так? - запитав я в неї.

      —  Хм, людина скрізь невиправна, тож один із техніків, що обслуговує цей острів, вирішив заробити, відновлюючи вбиті в мотлох речі. Ось і вибрав він цей склад як майстерню, а щоб начальство не виявило його протиправних дій, він вивів склад із системи безпеки... -- відповіла Ліка.-  А сам технік постраждав від нещасного випадку, утилізатор, що вийшов з ладу, випадково його покалічив. Грошей на лікування у нього не було, ось він і покинув планету ще рік тому, а сам склад загубився.

      —  Нифіга собі,- вигукнули брати,- Це як він примудрився загубити склад?

      —  А ось так,- відповіла Ліка,- Він за документами зробив так, що сам склад був знищений під час нещасного випадку, вибухнуло кілька енергонакопичувачів. За документами він провів так, що відновлення складу коштуватиме неймовірних грошей. А оскільки ніхто не хоче витрачати гроші, які можна вкрасти, головний інженер вирішив просто забути про існування цього складу, - пояснила моя дружина.

     —  Нам же краще,- вимовив я.

      —  Саме, нам краще, - почала говорити Ліка, -Поки ви відпочивали, на острів прибула охорона і зайнялася перевіркою всіх приміщень. Вони навіть зазирнули в коридор, у якому розташований цей склад, але, не побачивши замаскованих дверей, охоронець просто пішов. Адже на схемах складу тепер тут немає.

     — Як там зараз ситуація? - запитав я у Ліки.

     —  Нагнали кілька сотень перевіряльників, вивчають чи не кожен камінчик на острові. Мені довелося розвідувальних дронів перевести в сплячий режим, інакше їх би виявили,- трохи скривившись відповіла Ліка.

     —   Щодо доступу до систем управління островом? -- уточнив Невіс.

      —  Погано з цим,- ще більше скривилася Ліка,- Встановлена система безпеки досить високого рівня, і для впевненого злому мені потрібен дроїд-зломщик щонайменше сьомого покоління, а краще восьмого. Сама ж я буду колупатися з нею до кінця світу. Тут встановлено кластер і п'яти біоШІ восьмого покоління.

      —  БіоШІ тут? Та ще восьмого покоління? -- здивовано вимовив я.

      —  Ага, сама в шоці. Але я тут звернула увагу, що ШІ виробництва аварської імперії, тож незважаючи на маркування, вони навряд чи реально восьмого, найімовірніше, сьомого покоління, а то й шостого, -- промовила Ліка.

      —   Це як так? - запитав я.

      —  Наші чорношкірі друзі дуже люблять повипендрюватися й усюди ліплять на своє обладнання маркування на одне-два покоління вище за те, що є насправді,- відповіла Ліка нам.

      —  Навіть тут обманюють людей,- сказав Троді.

      —  Це в них у крові,- усміхнулася Ліка,- Але хоч би як там не було, доступу до всіх систем чекати сенсу немає. Я сама не потягну,- відповіла вона.

      —  Добре, а хоч дізналася, де розташована реакторна? -- запитав я в неї.

      —   В першу чергу. Дістатися до нього буде непросто, але можливо. Кілька броневоріт з тобою це не проблема, але ось охоронні турелі і сенсори це вже проблема. Якщо я правильно зрозуміла, то ця модифікація має файний мас детектор, а значить наше маскування проти них не допоможе. Ось те, що в тіней, цілком, а наше проти такої чутливості слабеньке.- відповіла Ліка нам.

        Що відбувається на самому острові ми змогли дізнатися лише через добу. Саме тоді кількість охорони різко зменшилася, вона залишилася лише в найважливіших місцях. З екіпажу острова залишився лише капітан і головний інженер, всіх інших розумних замінили на дроїдів і дронів. 

       Побачене говорило, що незабаром на острів прибудуть гості. І ми стали їх чекати з нетерпінням. Тільки через ще одну добу все почалося, на острів зайшов на посадку броньований шаттл в елітному виконанні, неподалік від острова весело кілька бойових флаєрів, а над самим островом на висоті десяти кілометрів завис легкий крейсер.

       Протягом двох годин на острів прибуло близько п'ятнадцяти осіб. Згідно з інформацією, отриманою від організації, і підтвердженою знайденою в кристалі Пакса, усі в раді корпорації складалося шістнадцять осіб.

      Лише ближче до вечора прибув останній учасник зборів. Ті, хто прибув раніше, бродили парком і спілкувалися між собою, не забуваючи активувати бар'єри проти підслуховування. Судячи з побаченого, вони не довіряють навіть один одному.

     А вже емоції, що йдуть від них у напрямку одна до одної, говорили багато про що. Жодної позитивної емоції, презирство, ненависть, страх, жадібність. Це емоції, які найчастіше зустрічаються серед них.

    Також мені абсолютно випадково вдалося виявити наших конкурентів, тіней. Що саме вони збиралися там зробити я не знаю. Але в деяких місцях острова миготіли ледь помітні навіть в енергетичному спектрі фігури людей.