Читати книгу - "Повелитель таємниць, Cuttlefish That Loves Diving"

у Бартона з'явилося почуття усвідомлення, яке перевершувало те, що мали звичайні люди. Він завжди відчував якісь рухи, які інші не могли помітити. Наприклад, інші можуть зрозуміти, що хтось шукає їх, коли відвідувачі підійшли до дверей, але Бартон міг відчути, чи пов'язана інша сторона з ним, коли вони йшли коридором.

=

Хтось прокрався до Бартона, раптом сів, широко розплющивши очі.

. , - .

Він подивився на дружину, яка міцно спала поруч з ним, і не розбудив її. Дуже легкими рухами він перевернувся з ліжка і зняв двоствольну мисливську рушницю, що висіла на стіні.

=

Схопивши гвинтівку, він обережно відчинив двері і подивився в коридор.

=

Це місце було оповите нічною темрявою, і слабке багряне сяйво окреслювало певні предмети.

Бартон не вагався. Він вийшов у коридор і оглянув місцевість.

, .

Однак грабіжника він не знайшов.

? =

Чи я помилився? Бартон обернувся, відчувши невпевненість.

.

Не було жодних ознак того, що жодна з кімнат на другому поверсі була відкрита.

=

Трохи подумавши, Бартон підійшов до дверей кабінету, схопив ручку і обережно покрутив її.

. =

Двері безшумно відчинилися. Все, що знаходилося всередині, було занурене в темряву, нагадуючи всіляких монстрів.

.

Відсунувши штори, Бартон уважно оглянув інтер'єр за допомогою місячного світла і підтвердив, що інтер'єр точно такий же, як він пам'ятає.

? .

Я справді занадто чутливий Наслідки вчорашнього кошмару? Бартон видихнув і швидко покинув кабінет.

.

Позаду нього легенько погойдувалися штори, які були натягнуті, наче дув порив вітру.

=

Наступного дня Бартон продовжив свій розпорядок дня.

Він цілував дружину і дітей, брав напрокат карету, читав газети, заварював чорний чай, читав листи

,

Ех, є ще один лист від Вернала. Бартон відчув полегшення і відкрив листа.

,

Однак у листі нічого не було. Відправник начебто забув запхати листа в конверт.

? .

Останнім часом Вернал страждає від неуважності? Бартон глянув на конверт у руці і раптом зрозумів, що візерунок на ньому трохи дивний.

.

Це був конверт з пам'ятним змістом.

, -

Згідно з тим, що знав Бартон, багато елітних готелів у Баклунді та Стоен-Сіті надавали своїм гостям спеціальні конверти та папір. Це було рівнозначно туристичному сувеніру.

?

Що це за готель? Бартон приклав конверт до носа і приготувався понюхати на ньому аромат. Він також був унікальним і впізнаваним.

=

У наступну секунду він відчув слабкий запах крові.

1397 - 3/8

Володар таємниць - Глава 1397 - Повсякденне життя звичайної людини 3/8

1397 3/8

Розділ 1397 Повсякденне життя звичайної людини 3/8

, .

В одну мить волосся Бартона стало дибки.

=

Хоча він не міг бути впевнений, що відчуває запах крові, його духовне сприйняття підказувало йому, що це запах крові.

? ? = ? .

Вернал зіткнувся з якоюсь бідою? Так само, як і археологічна команда, в якій я тоді був? Ні, на конверті немає крові. Як він може видавати запах крові? Після короткого сильного переляку Бартон негайно підвівся.

=

Як звичайна людина, він мав лише одну реакцію, коли стикався з такою ситуацією.

!

Це було для того, щоб викликати поліцію!

=

Коли Бартон узяв конверт і покинув своє місце, він раптом щось згадав.

. = -.

У Фонді пошуку та збереження реліквій Лоен існували чіткі правила щодо того, як поводитися з такими ситуаціями. Якщо проєкт мав спричинити жахливе або незрозуміле явище, працівники повинні були негайно припинити все та повідомити про це у відділ комплаєнсу. Вони відповідатимуть за подальші дії.

. ,

Бартон не розумів, навіщо йому йти у відділ комплаєнсу. З того, що він знав, це був департамент, який займався положеннями та прогнозами аудиту на предмет будь-яких порушень правил. Це не мало нічого спільного з поводженням з невідомими небезпеками.

, , - .

Однак засновниця фонду, міс Одрі Холл, не внесла багато змін під час внутрішнього аудиту відділів. Вона додала лише одне речення. Тому начальство не хотіло сперечатися з нею з цього приводу.

=

І, очевидно, я волів би зустрітися з начальником служби безпеки, — пробурмотів Бартон, виходячи зі свого кабінету, прямуючи прямо до відділу комплаєнсу в кінці коридору.

! ! ! .

Стук! Стук! Стук! Він з усіх сил намагався зібратися і тричі по-джентльменськи постукав у двері.

Заходьте. Голос без будь-якої унікальності долинув зсередини.

=

Відверто кажучи, Бартон мало що знав про своїх колег з відділу комплаєнсу. Він знав лише, що вони холодні й безсердечні. Вони діяли швидко і легко ловили будь-яких паразитів у фонді, які намагалися обдурити фонд для фінансування.

=

Зробивши глибокий вдих, Бартон повернув дверну ручку і штовхнув двері.

= = =

На його думку, відділ комплаєнсу, ймовірно, працював в аномально темному середовищі. Всі зберігали мовчання і час від часу обмінювалися кількома словами, вирішуючи долю проекту і його головного дослідника. Однак перше, що привернуло його увагу, це яскраве сонячне світло, барвисті декорації, відкрита і яскрава обстановка.

? -, - .

У чому ж справа? Його привітав чорноволосий кароокий співробітник відділу комплаєнсу без особливих рис обличчя.

=

Він був одягнений у товсте чорне пальто, яке, здавалося, не витримало холодної зимової погоди в Іст-Честері.

= =

Крім того, Бартон відчув, що голос цього співробітника відділу комплаєнсу має беклундський акцент. Або він там народився, або пробув там досить довго.

. !

Він не холодний, механічний, і з ним важко ужитися. Він навіть почувається доброзичливим Коли такі думки промайнули в голові Бартона, він квапливо сказав: Здається, наш партнер зіткнувся з ситуацією!

. =

Лист, який він надіслав, складався лише з конверта. Усередині немає вмісту, і від нього виходить запах крові.

. =

Співробітник відділу комплаєнсу не показав жодних змін у виразі обличчя. Він кивнув і сказав: "Покажіть мені конверт".

.

Бартон передав листа археолога Вернала.

. , ; ?

Тільки тоді він зрозумів, що поводиться грубо. Він квапливо спитав: "Вибачте; як до вас звертатися?

. ,

Співробітник відділу комплаєнсу підняв конверт і уважно подивився на нього проти сонячного світла. Потім він недбало відповів: Пачеко Дуейн, заступник директора Департаменту комплаєнсу, досвідчений адвокат. Просто називайте мене Пачеко.

= ƒｏ.

Не чекаючи відповіді Бартона, Пачеко опустив руку і сказав із серйозним виразом обличчя: "Дійсно, є деякі відхилення. ƒ .

. =

Попередній висновок полягає в тому, що цей лист від готелю у місті. Я колись жив там деякий час, і знаю,