Читати книгу - "Вітер., Черкащенко Дарія"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
- А навіщо її стримувати? - похмуро запитав я, після того, як усвідомив, що тримаю в руках порожню чашку і безглуздо дивлюся на її дно.
- Щоб ми випадково не рознесли замок, - усміхнувшись, пояснив Майк. - Ми ж тільки вчимося. І без нагляду вчителя, магією нам користуватися не можна. А одних слів нам замало.
Відповідь хлопчика мене повеселила, трохи відігнавши похмурі думки. Щоб остаточно відірватися, я вирішив розпитати у своїх нових знайомих про їхні здібності:
- А яка у вас магія, розповісте?
- Розповімо, - тут же відгукнувся Майкон. - Я вмію керувати вогнем і природою.
- А природа, це як? - уточнив я.
- О, це багато всього. Можу підкорювати волю тварин. Змушувати рослини ворушитися і рости. Можу керувати комахами та рибами. Ще можу лікувати...
- І багато базікати, - перебив його Елан. На що Майк, як не дивно, зовсім не образився. - Досить хвалитися, тебе вже зрозуміли. Я правий?
Кивком, я підтвердив слова Елана. Рудоволосий хлопець продовжив:
- Моя сила полягає в тому, що я можу закликати елементалів трьох видів - вогняного, земляного і водяного. Випереджаючи запитання, поясню. Елементалі це подоба живої істоти, яка може сама рухатися. Але не здатна говорити й особливо сильно мислити. Лише пряме виконання наказу.
- Хотілося б подивитися на це диво! - не приховав свого захоплення я.
- Побачиш, - Елан був явно задоволений такою реакцією.
- Тепер моя черга, - втрутився Рінол. - Мені підкоряються повітря і вода. Причому вода найкраще. Я в ній дуже комфортно почуваюся, мені навіть там повітря не потрібне, так якось дихається. Сам лорд Дірас припустив, що ця моя унікальність походить від того, що в моєму роду була водяна німфа.
- Німфа? - не зрозумів я. - А це хто?
- Це найніжніше і найкрасивіше створіння природи. - Рін розплився в задоволеній усмішці. - А точніше дізнаєшся на уроках. Ми на початку, як і ти, ось так само купу запитань ставили. А якщо хочеш встигнути за сніданком дізнатися про інших, то не захоплюйся уточненнями.
- Добре, - тут же погодився я.
- Так, тепер я, - усміхнувся Чейз. - У мене все коротко - я вмію створювати блискавку.
- Оце так! - захоплено протягнув я.
- Ага, я теж так думаю, - усміхнувся хлопець.
- Про Торена я тобі вже говорив, - знову вступив у розмову Елан. - А наш відчужений Орсем примудряється поєднувати володіння двома абсолютно непримиренними стихіями - вогнем і водою. Хоча, тепер серед нас є ще одна унікальність, - він усміхнувся, а потім додав: - Якщо справді не брешеш.
- Та не брешу ж, - твердо відповів я. - Пояснював же...
- Гаразд, не кип'ятись, - заспокоїв мене Чейз. - Скоро доведеш.
- Коли і як?
Замість Чейза відповів мені Елан:
- Скоро ми підемо на навчання, а тебе, за звичаєм, що склався, запросить до себе лорд Дірас. Він завжди особисто знайомиться з новачками, а потім перевіряє їхні здібності. Останнє відбувається на тренувальному полі, де будемо і ми теж.
- Підете на навчання? - зацікавився я. - Це вас магії вчитимуть?
- Ні, - Елан похитав головою. - Зранку в нас звичайні науки. Писати вчимося, читати та рахувати, ще там усяка географія, етика, ну і різні загальні знання, які можуть стати в пригоді. А вже після обіду уроки магії, або ж, як сьогодні бойове тренування.
- Це як? - знову не зрозумів я.
- Битися вчимося, - випередив рудого товариша Чейз. - У рукопашну та з різною зброєю, а також стріляти з лука й арбалета.
- Це має бути дуже цікаво, - непідробно захопився я.
- Звісно, - знову вступив у розмову Елан, заздалегідь штовхнувши спритного Чейза в бік, щоб він не перебивав. - Принаймні, набагато цікавіше, ніж сидіти в бібліотеці, вивчаючи нудні науки.
- А лорд Дірас якою магією володіє? - поцікавився я.
- Ось цього ніхто не знає, крім Тайлора. Дірас сам нас не вчить, тільки збоку спостерігає. Іноді щити ставить, щоб не рознесли все.
- Пожежі наші гасить, - додав Рінол, з усмішкою поглядаючи на Сема. - Значить водою точно володіє.
- А я думаю, він уміє все, - захоплено пискнув Майкон.
- Не вигадуй, - перебив його Елан. - Так гаразд, ми пояснили що встигли, якщо що запитуй. - Трохи підвищивши голос, він додав, звертаючись до всіх: - А зараз, швидко все доїдаємо і ходімо на уроки.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Вітер., Черкащенко Дарія», після закриття браузера.