Читати книгу - "Зухвала дівчина актора, Торі Шей"

Адам лише гмикнув, схрестивши руки на грудях.

— А ти думаєш, що це так працює? Вона ж не іграшка, друже. Якщо ти справді до неї щось відчуваєш, не варто маніпулювати.

— Я просто... Не знаю, що робити, — нарешті зізнався я, спустошений.

— Ти вже зробив свою справу, — Адам піднявся, потиснувши мені плече. — Тепер все залежить від неї. Але не грай у ці ігри, ти ж знаєш, що це не принесе тобі нічого доброго.

Так, я думаю егоїстично, як справжній придурок. Це не моє право вирішувати, що їй потрібно. Вона має право на своє життя, на свої рішення. Мені не варто заганяти її в кут. Мама мене так не виховувала. Вона завжди навчала мене, що повага до інших — це основа всього. Я ж знав, що мої думки зараз були далекі від поваги. Вони були заплутані, брудні й спрямовані тільки на те, щоб якось зберегти мою білочку поруч. Але це було не те, що вона хотіла, і не те, що було правильно.

До того ж вона сказала, що попала в автокатастрофу, що якщо їй не можна народжувати, а своїм мовчанням я б кинув її на смерть. Чорт, відчуваю як гіркота підступає до рота. Неправильно.

— Чувак, ти справді заглибився у свої думки, — Адам піднявся з дивану, знову повертаючи мене у реальність.

— Ти правий, — я зітхнув, розуміючи, що потрібно було зробити щось із цим. Сказати Уляні правду, попри те, що це може означати для нас обох. Але це буде чесно, і, зрештою, це те, що вона заслуговує.

Я поважаю її. Її незалежність, її силу. Вона відчуває свої кордони, і я це розумію. Але чим більше думаю про це, тим більше переконуюся, що вона мені подобається. Не тільки через нашу хімію в ліжку, не тільки через її впертість і гострий язик. Вона інша. Вона мене зачаровує. Тому мені варто заслужити її. Не просто взяти, як належне, чи використовувати обставини. Якщо я хочу її поруч, якщо хочу, щоб вона була зі мною, я маю стати тим, на кого вона зможе покластися. Той, кого вона не зможе ігнорувати, той, хто зможе розтопити її крижане серце.

Але як? Як розтопити крижану королеву? Вона захищає себе щитом сарказму й байдужості. Вона приховує свої справжні емоції за маскою зухвалості, не даючи нікому наблизитися занадто близько. І все ж, я знаю, що вона не така холодна всередині, як намагається показати. Є м'якість, є тепло. Я бачив це на мить, коли вона розслаблялася поруч зі мною.

Потрібно грати за її правилами, повільно, але наполегливо. Я маю показати їй, що можу бути поруч, що можу стати тим, кому вона зможе довіритися. Не тиснути, не змушувати, а просто бути присутнім у її житті, підтримувати, коли це потрібно, не нав'язуватися, але й не відступати. Це буде непросто. Я відчуваю це. Але, чорт, вона того варта. Можливо, це вперше в моєму житті, коли я не просто хочу бути з жінкою заради фізичної близькості, а хочу бути для неї тим, хто стане її опорою. І якщо це означає, що мені доведеться боротися, то я готовий. Я вже вирішив. Вона буде моєю, але на її умовах. Буду чекати, працювати над собою, робити все, щоб стати тим, кому вона захоче відкритися. І тоді, коли вона буде готова, я буду там, поруч, щоб прийняти її такою, яка вона є, з усіма її страхами, сумнівами і навіть сарказмом.

— Вона того варта, — сказав я вголос, хоча більше для себе, ніж для Адама.

— Схоже, ти серйозно влип, — хмикнув Адам, але в його голосі не було глузування. Він просто зауважив очевидне.

— Так, — відповів я, відчуваючи, як це слово набуває реальної ваги в моєму серці. — І я збираюся завоювати її.

Не забувайте підписуватись, ставити вподобайки, і якщо є вільна хвилинка ділітися своїми думками в коментарях. Це надихає писати більше, і тоді ви зможете бачити більше глав в день)❤️