Читати книгу - "Доброчесність і Порок, Anael Crow"

            Але Диявол відмовлявся вірити і продовжував наполягати:

            – О, це місце недарма назвали іменем найбільшої з грішниць! – веселився він. – Тут панує розпуста, і я доведу тобі це!

            Але  Агата залишалася невблаганною.

            – Марія з Магдали не була блудницею – про те немає свідчень.

            – Свідчення є! – заволав Диявол. – Тіло її було уособленням хтивості, оскільки вона була жінкою. Хіба що пропонувала себе не кожному, але це її не вибачає! Всі ви – Його повії, у думках чи на ділі. Всі ви тільки й мрієте, щоб з неба спустився ангел і простромив вам лоно золотою стрілою. Бо мука, яка слідує за цим, породжує у вас екстаз. Що то за невимовне блаженство, коли біль і насолода йдуть пліч-о-пліч? – І, аби довести правдивість своїх слів, Диявол заговорив ніжним жіночим голосом, якого Агата ніколи досі від нього не чула: – Це рана найсолодша... І бачила я маленького Ангела. Довгий золотий спис із залізним наконечником і хирим на ньому полум'ям був в руці його, і він устромляв його іноді в серце моє і в нутрощі, а коли виймав із них, то мені здавалося, що зі списом вириває він і нутро моє. Біль від цієї рани був такий сильний, що я стогнала, але й насолода була такою сильною, що я не могла бажати, аби скінчився цей біль. Чим глибше входив спис у нутрощі мої, тим більше зростала ця мука, тим була вона солодшою.

            Це були слова Терези Авільської, які належали її перу. Але  тільки невіглас міг порівняти муки, що їх терпіла свята, спілкуючись із Богом, з тими, які відчувала звичайна блудниця, віддаючись хтивості і розпусті. Нині ж, вирвані з контексту, вони служили беззаперечним доказом винуватості святої в діяннях аж ніяк не цнотливих.

            – Тепер ти задоволена? – переможно посміхнувся Диявол. – Якщо найшанованіші з вас не соромляться зізнатися в згубній пристрасті, яка здолала їх, що вже й казати  про інших нащадків Єви. Вони тим більше схильні до прояву слабкості там, де тріумфує чоловіча сила.

            – Ти хочеш, щоб я переосмислила сказане святою Терезою на догоду тобі? Цього не буде, Диявол, – похитала головою сестра Агата. – Як і раніше, ця свята залишиться для мене зразком чистоти та побожності.

            Щаслива усмішка сповзла з вуст Нечистого, і він махнув на співрозмовницю рукою.

            – Ти справді сліпа, якщо не бачиш очевидного. Ну, то гаразд, я розплющу тобі очі, – і він знову потяг її за собою під затишний дах святої обителі. Вийшовши їм назустріч, черниця в зеленому габіті радо привітала свою посестру во Христі.

            – Сестро? Чи надовго до нас? – звернулася вона до неї. Обличчя її сяяло квітучою молодістю, та й вигляд вона мала вельми  благочестивий.

            – Настільки, наскільки завгодно цьому юнакові, – відповіла та. – Я лише поводирка, і не мені диктувати йому свою волю.

            – У такому разі, дозвольте запевнити вас, що кімнати прибрані та готові, а гостям ми завжди раді, – озвалася хостеса. – Відпочиньте з дороги, залишивши всі турботи за цими дверима.

            – Благослови вас Боже, – відказала Агата, кидаючи на свого супутника докірливий погляд, але Диявол і не думав поступатися.

            – Стривайте, сестро Ерміна! – гукнув він гостинну господиню на ім'я. – А як же зручності для душі? Чи не могли б ви зупинитися на цьому докладніше?

            Щоки Агати почервоніли, але перш ніж вона встигла обсмикнути юнака, сестра Ерміна заговорила:

            – Пробачте, що не запропонувала одразу. Те, що ви в компанії сестри Ордена Святої Філомени, ввело мене в оману, оскільки  вони зазвичай не цікавляться нашими додатковими послугами.

            – Додатковими послугами? – перепитала Агата, потай сподіваючись, що йдеться про послуги прачки або швачки. Але ні, сестра Ерміна справді мала на увазі дещо інше.

            – Здебільшого ними користуються брати-венедиктинці або ж ніконоріанці, знаходячи розраду для душі та заспокоюючи  тіло. Бачте,  усі вони самітники, і щоб протистояти повабам, які чатують на них у Місті, приходять сюди полегшити муки самотності і приготуватися боротися зі спокусами.

            – А як же! – реготнув Диявол: – Адже протистояти голоду краще на ситий шлунок, а похоті...

            Сестра Ерміна кивнула.

            – Сестра Кароліна обов'язково відвідає вас. Якщо ж ви відчуєте, що ваш потяг не вичерпався, сестра Ядвіга також буде рада прийти на допомогу, – пообіцяла вона.

            – Про що тут ідеться? Я зовсім нічого не розумію! – вигукнула Агата. – Нехай хтось пояснить мені. Бо як інакше можна полегшити муки, якщо не через щиру молитву? Але навіщо скликати для цього так багато людей?

            – Ось бачите…, – зітхнула сестра Ерміна. – Сестри Ордену Святої Філомени, видно, ніколи й  не чули про тутешні порядки і, наскільки мені відомо, дотримуються інших традицій, – далі вона нахилилася до Агати і зашепотіла їй у вухо: – Хай простить мені Господь соромні слова, якими доводиться описувати  суть справи не менш благочестивої, ніж  молитва, але йдеться про виливання надлишку чоловічого сім’я. Саме воно вдаряє братам у голови і не дає зосередитися на справах. А, як відомо,  воно не поллється доти, доки причинний орган не опиниться в належному місці. Тож Сестри Ордену Святої Марії Магдалини із задоволенням надають такі послуги, позбавляючи чоловіків страждань  неприборканої плоті. Адже насправді зовсім не всім вдається взяти над нею гору.

            – Що ж… нехай буде сестра Ядвіга. Я багато чув про її благочестя і скромність, – підсумував Диявол. – Та, як на біду, у мене зовсім немає грошей!

            – Це дрібниця, – заспокоїла його сестра Ерміна. – Ви можете користуватись нашими послугами у безстроковий кредит.

            Присвиснувши, Сатана весело підморгнув Агаті:

            – Та тут не тільки розсадник повій, а ще й довічна кабала! Ось це справді чудово!    Але єдине, що могла вимовити його супутниця, було: fornicatio (блуд).