Читати книжки он-лайн » Дитячі книги 🧒📖🌈 » Археологiя. Дитяча енциклопедія

Читати книгу - "Археологiя. Дитяча енциклопедія"

209
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 26 27 28 ... 68
Перейти на сторінку:

Отже, це була Дорога процесій на честь бога Мардука, але водночас вона була і складовою частиною міського укріплення. Ця вулиця нагадувала ущелину: ліворуч і праворуч упродовж неї піднімалися семиметрові фортечні мури, оскільки вона вела від фольварка до Воріт Іштар («Іштар-сакіпаттебіша», що згадуються в написі), за якими тільки й починалося власне місто.

Дракон з Воріт богині Іштар

На рубежі старої і нової ери при парф’янскому пануванні почалося запустіння Вавилона, будинки руйнувалися. В часи панування Сасанідів (226–636 рр. н. е.) там, де колись здіймалися палаци, залишилися лише нечисленні будинки, а в часи арабського середньовіччя, до XII століття, – лише окремі хатини.

Країна Всесвітнього потопу

Невідомий народ

Існування цього народу було обчислено.

Коли внаслідок обчислень астрономи вперше провістили появу в певному місці, в певну годину ніким ще не баченої безіменної зірки і ця зірка справді з’явилася в тому місці й у ту, що її вони передбачили, годину, астрономічна наука пережила найбільший тріумф.

Шумерські скульптори зображували на своїх витворах гігантські очі та вуха, підкреслюючи таким чином розум та проникливість. Шумерською мовою gestusum-a – «вухом наділений» – означало мудрий, глибокодумний.

Після того як стараннями послідовників Роулінсона були усунуті труднощі в дешифруванні, фахівці в галузі клинопису змогли присвятити свої праці окремим проблемам, у тому числі питанням про походження клинописних знаків і про вавилоно-ассирійські мовні зв’язки. Намагаючись узагальнити деякі факти, вони зробили висновки, що зрештою привели їх до однієї дивної думки.

Статуя шумерського царя

Багатозначність вавилоно-ассирійських знаків не може бути пояснена, якщо шукати розгадку в них самих. Така заплутана писемність, така вигадлива суміш алфавітного, силабічного і малюнкового письма не могла бути споконвічною, до того ж вона не могла виникнути в такому вигляді саме тоді, коли вавилоняни з’явилися на арені історії. Вона могла бути тільки похідною, її характер свідчив про тривалий розвиток. Сотні окремих мовознавчих досліджень були зведені вченими воєдино, і тоді була висунута одна узагальнююча гіпотеза, суть якої була такою: клинопис винайшли не вавилоняни і не ассирійці, а якийсь інший народ, цілком можливо, не семітського походження, а той, що прийшов з гористих східних районів, існування якого ще не було в той час доведено жодною знахідкою.

Походження шумерів досі не відоме. Лінгвістичні дані доводять, що вони не були ні семітами, ні еламітами, до племен яких належали тодішні мешканці сусідніх із Шумером територій.

Самоназва шумерів «саггіг» означає «чорноголові».

Ця гіпотеза була надто сміливою. Втім, поступово вчені так повірили в неї, що навіть дали цьому народу ім’я. І це при тому, що існування його ще не було доведено і згадки про нього не збереглося в жодному написі. Деякі вчені називали цей народ аккадцями, а німецько-французький учений Жуль Опперт назвав його шумерами. І ця назва прижилася. Вона була взята з титулу найдавніших правителів південної частини Межиріччя, що називали себе царями Шумеру й Аккаду.

Шумер Аккад об’єднав в одну державу правитель Аккаду Саргон І (Шаррукін) (бл. 2350–2294 рр. до н. е.).

За легендою, Саргона знайшли в річці в очеретяній корзині, обмазаній смолою. Виріс він у бідності, став садівником, потім у нього закохалася богиня і зробила його спочатку правителем Аккаду та аккадців, а потім і шумерів.

Загинув Шумер у 2016 р. до н. е. під навалою еламітів.

І так само, як було колись передбачене місце розташування планети, як були відкриті відсутні елементи в таблиці Менделєєва і знайдений пітекантроп, так одного чудового дня були виявлені і перші сліди невідомого доти народу, що дав писемність вавилонянам і ассирійцям. Але чи саму лише писемність? Минув якийсь час, і можна було вже з упевненістю сказати, що майже вся культура Вавилона та Ніневії є спадкоємицею культури таємничих шумерів.

Цар-жрець

Ернест де Сарзек був французьким помічником консула. Перед тим як потрапити до Месопотамії, він нічого не знав про цілі й завдання археології. Та коли побачив руїни й пагорби Межиріччя, в ньому прокинулася цікавість до минулого, як те трапилося і з Полем Емілем Ботта (від часу розкопок Ботта минуло сорок років). Де Сарзеку відразу поталанило: почавши розкопки, які, до речі, велися по-дилетантськи, він знайшов коло підніжжя одного з пагорбів статую, що була не схожа на всі досі знайдені. Він почав копати далі, і теж успішно: знайшов написи і перші відчутні сліди шумерів. Відкрите де Сарзеком місто Лагаш середини III тис. до н. е. успішно претендувало на гегемонію в Шумері. Правитель (патеси) Лагаша Еаннотум (бл. 2470 р. до н. е.) в жорстокій битві розгромив своїх супротивників і за східним звичаєм увічнив свою перемогу хвалебним написом. Цей камінь – Стелу шулік – і знайшов через чотири тисячоліття де Сарзек.

Тудеа, цар Лагаша

Ступінчаста вежа – храм у місті Ур. Унизу – реконструкція

Малюнки на стелі зображують бога – заступника Лагаша, який накинув сіть на вороже військо, Еаннотума на чолі війська, поле бою, засіяне вбитими ворогами, на яке злітаються шуліки, поховання полеглих у бою, жертвоприношення та вбивство полонених. Написи повідомляють про кількість убитих ворогів (3600), про народження і юність Еаннотума, зміст мирного договору, деякі історичні відомості тощо. Стела шулік – найцінніше історичне джерело. У Лагаші знайдено багато статуй та інших творів мистецтва, усіляких споруджень – житлових і господарських і, що особливо важливо, кілька тисяч глиняних табличок з письменами.

На території давнього Шумеру було знайдено амулети, мушлі та перлини, що походять із Індії. Серед руїн міст долини Інду знайдено посудину з шумерським написом. Це свідчить про давні контакти між двома цивілізаціями.

Статуя місцевого правителя чи князя царя-жерця

1 ... 26 27 28 ... 68
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Археологiя. Дитяча енциклопедія», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Археологiя. Дитяча енциклопедія"